“Тетянка на канікулах розв’язала х задач із математики, а її однокласник Ігор – на 18 задач більше”. Це – задача з підручника алгебри для учнів 7 класу. Що з нею не так? Здавалося б, звичайна задача, проте вона містить умову, яка формує у школярів та школярок думку, що хлопчики розумніші, кмітливіші, швидші за дівчаток. Таких прикладів, і не тільки у математичних задачах, можна знайти чимало. Роками дітей навчали у середовищі, яке формує гендерні стереотипи. Проте з прийняттям стратегії гендерної рівності в освіті ситуація почала змінюватись на державному рівні. Як ці зміни відбуваються у навчальних закладах Кропивницького, з’ясовувала журналістка Точки доступу Катерина Федченко.
Що таке гендерна стратегія та як її впроваджують в освіту міста
У грудні 2022 року Кабмін затвердив стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року. Сталося це в межах євроінтеграційних процесів. На жаль, на заваді повноцінного втілення стратегії в життя стала війна, проте робота з формування гендерночутливого середовища в освітніх закладах все ж таки проводиться. Головні цілі стратегії гендерної рівності у сфері освіти – забезпечити рівні права та можливості для жінок та чоловіків, не допускати дискримінацію за будь-якими ознаками в освіті та дотримуватися гендерного підходу під час навчання.
Реалізовують зазначені цілі через просвітницьку роботу, розробку та впровадження навчальних програм, які забезпечують рівні права та можливості для чоловіків і жінок, навчають працівників освіти застосувати у роботі підходи гендерної рівності.
Впроваджувати стратегію у Кропивницькому почали у 2023 році. Працівники та працівниці управління освіти та Міського центру професійного розвитку педагогів міста пройшли навчання з гендерних питань та підтримують ініціативу – популяризують освітні заходи та акцентують увагу на просвітницькій роботі з цього питання. Окрім того, педагоги та педагогині проходять курси для колег "Я знаю гендер", "Чоловіки та жінки: гендер для всіх", "Недискримінаційний підхід у навчанні", "Гендерноорієнтоване врядування". Знання, отримані під час навчань, застосовують на практиці.
У липні 2024 року заклади освіти міста отримали від благодійної організації методичну літературу на тему гендерної компетентності. В управлінні освіти Кропивницької міської ради повідомили, що в школах проводять уроки гендерної рівності, просвітницькі заходи для лідерів та лідерок учнівського самоврядування. Також організовують позакласну роботу з дітьми та учнівською молоддю. Форми та методи роботи педагоги та педагогині обирають самостійно. Це можуть бути години спілкування, зустрічі, психологічні тренінги, конкурсно-ігрові програми, вікторини, колективні творчі справи, виставки творчих робіт, конкурси-інсценізації, музичні феєрії, інтелектуальні ігри.
Перші кроки на шляху до гендерночутливого освітнього середовища, на думку начальниці управління освіти Лариси Костенко, – обізнаність педагогічного колективу у гендерних питаннях:
Коли керівники та працівники освітніх закладів будуть розуміти про що це, тоді формування гендерно чутливого середовища буде ширше впроваджуватися в практику освітнього процесу. Наприклад, на уроках математики вчителі зможуть підбирати умови задач так, щоб там не було акценту на "чоловічій силі" чи на "жіночій слабкості".
Начальниця управління освіти Кропивницької міської ради Лариса Костенко
Координаторка громадської організації "Прес-клуб реформ" Вікторія Талашкевич розповіла, що організація кілька років поспіль зверталася до управління освіти міста з пропозиціями провести для викладачів та викладачок тренінги на тему "Сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність":
"Щоразу отримували стовідсоткову підтримку та сприяння від керівництва управління, і від Лариси Костенко, а учасники та учасниці тренінгів демонстрували високий рівень толерантності і розуміння теми та залишали схвальні відгуки".
Після тренінгів спікерок окремо запрошували до себе у колективи різні місцеві навчальні заклади.
Немає "чоловічих" чи "жіночих" професій, є лише бажання та здібності
Кропивницький – одне з перших міст в Україні, де запровадили вивчення трудового навчання у Міжшкільному ресурсному центрі. Його відкрили ще у 2021 році. Понад 2 мільйони гривень виділили з міського бюджету. За ці гроші на базі однієї школи обладнали чотири майстерні трудового навчання – швейну, слюсарно-столярну, кулінарну лабораторії та кабінет інформаційних технологій.
Міжресурсний центр щомісяця відвідують 7,5 тисяч учнів та учениць 7-9 класів. Створення центру стало важливим кроком до запровадження гендерно чутливої освіти у Кропивницькому, вважає Лариса Костенко.
Кулінарна лабораторія в Міжшкільному ресурсному центрі у Кропивницькому
Раніше на уроках трудового навчання вивчали теми “чоловічих” та “жіночих” професій. Наприклад, хлопці – столярну справу, дівчата – основи шиття. Зараз у цьому плані кардинально змінили підхід.
У Міжшкільному ресурсному центрі принципу поділу дітей за статтю та відповідного вивчення тем немає. Клас ділять на підгрупи за кількістю дітей і всі разом вивчають кулінарію, швейну справу, столярство, робототехніку. Групи формують без гендерного поділу.
Слюсарно-столярна майстерня у Міжшкільному ресурсному центрі
"Учні повинні розуміти, що сьогодні немає “жіночих” чи “чоловічих” професій. Є лише бажання та здібності, які вони можуть спробувати реалізувати зі шкільного віку", – підкреслює Лариса Костенко.
У Міжшкільному ресурсному центрі вже рік працюють кар’єрні радники та радниці. Вони допомагають учням/ученицям 9 класів визначитися з уподобаннями та вибором майбутньої професії без нав’язування гендерних ролей при її виборі.
Дівчата-кадетки та зміна наочності в школах
У Кропивницькому школярі та школярки здобувають кадетську освіту у ліцеї "Сокіл". Раніше переважна більшість кадетів були хлопчиками, зараз же до ліцею на навчання приходить все більше дівчат. Всі вони навчаються разом без поділу на підгрупи за гендером.
Вже є випуск із вищих навчальних закладів поліцейських, експерток – дівчат, які навчалися в кадетських класах. Їх запрошуємо на профорієнтаційні заходи до шкіл. Вони на власному прикладі демонструють, що немає гендерних обмежень у виборі професії, – каже Лариса Костенко.
Випускники та випускниці ліцею "Сокіл"
Окрім того, в школах міста при вивченні предмету "Захист України" клас також не ділять на підгрупи з дівчат та хлопців. Всі теми, які є особливо актуальними під час війни, діти вивчають разом.
Директорка ліцею "Науковий" Наталя Чередніченко каже, що у закладі вирішили дослідити впровадження гендерної політики та гендерних питань в освітній процес після прийняття стратегії на державному рівні. Перше, що вирішили зробити, – це переглянути наочні матеріали.
Наочність – це та візуальна інформація, яка розташована на стінах закладу та класних кімнат і стосується освітнього процесу. Виявили, що багато наочності має гендерну спрямованість і формує стереотипи. Наприклад, які професії є у хлопців та дівчат, основні види діяльності хлопців та дівчат. Тому наочність – це та перша сходинка, яку опрацьовуємо в плані гендерночутливої освіти.
Наталя Чередніченко, директорка ліцею "Науковий" (по центру). Фото: ліцей "Науковий"
Зараз у ліцеї працюють над створенням нової наочності. Також коригують форми роботи під час освітнього процесу, обирають ті, які не формують гендерних стереотипів і є цікавими для всіх.
"Наші педагоги беруть активну участь у конкурсах із розробок гендерночутливих уроків. Вони передбачають застосування навчальних вправ, аналізу та синтезу матеріалів саме на основі гендерних підходів, не формують стереотипів та розвивають у дітей поняття гендерна освіта".
Начальниця управління освіти Лариса Костенко підсумовує, що надалі під час розробки міської програми з розвитку освіти робоча група продовжуватиме враховувати гендерний підхід:
Побудова толерантного суспільства вимагає перегляду багатьох стереотипів. Важливим кроком на цьому шляху є гендерна рівність, де кожен може реалізувати свій потенціал, незалежно від статі чи гендерної ідентичності.
Гендерна рівність у сучасній освіті – це важливе питання у створенні рівного середовища для всіх учасників і учасниць освітнього процесу.
Матеріал створено у партнерстві з Волинським прес-клубом.
