Фото: DW | Фото ілюстративне. Якщо вірити останнім заявам держслужбовців, українців чекає складне життя
Інформаційна війна є такою ж важливою, як і бої на фронті. Деякі заяви спікерів згуртовують українців, а інші — сіють паніку та працюють на користь ворога. Фокус розібрався в останніх резонансних повідомленнях і пояснює, чому не варто вірити всьому шо кажуть.
Related video
Останніми днями заяви різних спікерів та експертів спантеличили та налякали українців. Так, волонтерка Марія Берлінська з нардепкою Марʼяною Безуглою заговорили про призов жінок до лав ЗСУ, а ветеран АТО Мартін Брест заявив про необхідність обкопувати Київ. Також у ЗМІ згадали голову Верховного суду Олександра Мамалуя та так зване пайкування. Фокус розповідає, що з цього може стати реальністю, а на що не варто звертати уваги.
Мобілізація жінок: чи варто українкам вже готуватися до фронту
Волонтерка Марія Берлінська заявила, що в Україні потрібно посилити рекрутинг жінок до лав ЗСУ. За її словами, вона не вважає, що життя чоловіка коштує менше за жіноче. Ба більше, вона переконана, що «або ми зберігаємо своїх чоловіків, або нам доведеться і мобілізовувати також жінок, або нам доведеться здатися».
«Якщо вам недостатньо стертих у попіл Маріуполя, Авдіївки, Бахмута та багатьох інших міст, то треба включатися в реальність. Я не хочу, щоб жінки воювали, я не хочу, щоб чоловіки воювали, але я точно знаю, що єдиний спосіб встояти — це підготувати все суспільство до війни: і чоловіків, і жінок, щоб не воювали наші діти», — сказала волонтерка.
Своєю чергою співголова громадської ініціативи «Права справа», військовий експерт Дмитро Снєгирьов заявив Фокусу, що наразі питання мобілізації жінок в Україні не стоїть. Він розповів, що спочатку зʼявилося повідомлення секретаря РНБО Олександра Литвиненка про необхідність мобілізації 160 тисяч осіб для поповнення особового складу Сил оборони. Проте це є інформація з обмеженим доступом.
«Тобто це так звана грифована інформація. Відповідно будь-які, скажімо так, сентенції з приводу проведення мобілізаційних заходів є держтаємницею. Тим більше виносити їх на загал і давати можливість ворогу проводити асиметричні дії щодо поповнення особового складу є держзлочином. І відповідно є класифікація статей, під які підпадають подібного характеру заяви і волонтерки, і секретаря РНБО», — сказав Снєгирьов.
Експерт наголосив, що в разі ескалації бойових дій та посилення призову з боку РФ, варто говорити не про збільшення особового складу, оскільки це тактика Другої світової війни — стінка на стінку. Якщо брати до уваги те, що мобілізаційний резерв РФ — 12-15 мільйонів, а України 3,5 — то чи є сенс боротися з ворогом лише кількістю людей?
«Але головне, чому ані секретар РНБО, ані волонтерка не піднімають питання щодо зміни тактики та стратегії бойових дій за рахунок технологічності Сил оборони — масштабування виробництва засобів ураження, які зведуть нанівець чисельну перевагу противника», — каже він.
Снєгирьов розповів, що нині в Україні спостерігаються проблеми з артилерійськими снарядами та з усім спектром військово-технічного оснащення ЗСУ, зокрема, Київ на 80% залежить від зовнішнього постачальника.
«Ці люди повинні говорити не про характер мобілізаційних заходів, це закрита інформація, будь-які суспільні дискусії чи то наративи — це гра на руку ворога. Насамперед заяви мають лунати про технологічність Сил оборони України, яка зведе на мінімум чисельну перевагу окупантів у живій силі», — зазначив він.
Військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Олег Жданов зауважив, що посилити рекрутинг жінок до лав ЗСУ в Україні можливо, але чи потрібно це робити — «дуже велике питання».
«У нас сьогодні один каже, давайте пів мільйона мобілізуємо, другий каже — 160 тисяч, от пані Берлінська каже, жінок треба мобілізувати. Не знаю, давайте дітей мобілізуємо, кинемо таке гасло. Справа в тому, що єдина структура чи організація, яка повинна оголошувати ці цифри — це Генеральний штаб ЗСУ. Все, решта — маячня, немає під собою ніякого підґрунтя. Тільки Генштаб може порахувати потреби на сьогодні, на зараз, чи на пів року, рік, плануючи бойові дії», — сказав Фокусу Жданов.
За словами політолога Ігоря Рейтовича, станом на зараз немає великої потреби саме в мобілізації жінок, судячи з розрахунків, які подав Генштаб.
«Жінки достатньо широко представлені в Збройних силах, причому на різноманітних посадах, і явно ж не йдеться про те, щоб заміняти ними тих, хто перебуває, наприклад, на лінії фронту. Тому я б цю заяву більше розглядав, як повідомлення інформаційного, медійного характеру для того, щоб взагалі привернути увагу до тих проблем, які є на сьогодні з мобілізацією в Україні. Звідси ж, до речі, заяви про підготовку дітей та багато інших, які Берлінська робила», — каже Фокусу Рейтович.
Він розповів, що для конкретного залучення жінок до війська, повинні бути відповідні розрахунки, зокрема як в Ізраїлі, де знають, яку саме кількість треба призвати на службу, у яких частинах вони будуть задіяні. Нині в Україні таких розрахунків немає.
Трудова мобілізація: чи очікувати її українцям
Народна депутатка, членкиня комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Марʼяна Безугла підтримала волонтерку в потребі мобілізації жінок. Вона наголосила, що нині відбувається незаконна дискримінація чоловіків, адже в конституції немає різниці між громадянами за статтю. Тому призов жінок міг би знизити кількість призовників серед чоловіків.
Ба більше, вона наголосила на необхідності трудової мобілізації — виконання господарських робіт та нарощування темпів оборонної промисловості.
«Без загального національного спротиву окупанту, війна приречена на поразку, а українська нація — на чергову втрату державності», — пояснила Безугла.
Трудова мобілізація — це політичне рішення, яке повинно бути поданим Кабміном, тоді як ставка Верховного головнокомандувача повинна його затвердити, розповів Олег Жданов. Але до військової мобілізації це не має жодного стосунку.
Експерт наголосив, що трудова мобілізація впроваджується в особливий період, коли оголошується воєнний стан. У Мінекономіки повинен бути план мобілізації економіки країни за переходу на військові рейки.
На запитання, чому зараз цього не відбувається, Жданов зауважив, що це функціонал президента, він головний провідник внутрішньої політики держави.
«Я не знаю, чому ми гасимо пожежу тоді, коли у нас починаються проблеми в економіці, забезпеченні Збройних сил. Тоді ми починаємо чухати потилицю і розмірковувати, може 100, а може 200, 500 мобілізувати, а може трудову мобілізацію оголосити? На жаль, у нас немає планової економіки, немає погляду на крок, два кроки вперед. Ми діємо суто по ситуації, намагаючись гасити пожежу по мірі її виникнення. Це проблема державного управління», — підсумував Олег Жданов.
Ігор Рейтович уточнив, що трудова мобілізації передбачена українським законодавством. Проте Кабмін повинен визначати, чи є підприємства, які можуть підпасти саме під неї з погляду вирішення тих чи інших питань.
«Якщо є така об’єктивна потреба, наприклад, в якихось прифронтових регіонах, це може мати місце — будівництво укріплень тощо. Але для цього треба допрацювати нормативну правову базу, прийняти підзаконні акти і вивести це на рівень реального прийняття рішення, а не порожніх балачок», — пояснив він.
За словами політолога, зараз це не робиться, тому що, мабуть, це не настільки актуально. Якби країна мала певну потребу, яку могла б закрити за рахунок трудової мобілізації, то це потрібно було починати робити ще з 2022 року.
«Оскільки цього не відбувається, мабуть, країна справляється у межах тих нормативно-правових й організаційних механізмів, які є на сьогодні, і це є достатнім», — зауважив він.
На думку Дмитра Снєгирьова, якщо економіка країни на десятому році війни ще не переведена на військовий лад, то зараз підіймати це питання щонайменше недолуго.
Він переконаний, що перше, що потрібно було зробити, це інтенсифікувати саме виробництво, аби вся промисловість працювала виключно на українську оборону. Проте зараз в Україні досі відбувається фінансування доріг, будівництво метро тощо.
«Про яку трудову повинність йдеться, якщо навіть планування державного бюджету відбувається без врахування потреб вітчизняного ВПК?» — запитав Снєгирьов.
Військовий експерт наголосив, що потрібно розпочинати саме з моменту фінансування оборони, а не впровадження трудової повинності.
«Намагаються створити передумови дешевої робочої сили за умови відсутності самого оборонного сектору, тобто хочуть економити на зарплатні, але не вкладаючи інвестиції в саме виробництво. Фактично, весь тягар війни — на плечах самих українців. Водночас, як ви бачите, ми продовжуємо велике будівництво», — повідомив він.
Без зарплат та бензин по талонах: чи зʼявиться в Україні пайкування
На фоні останніх нових у ЗМІ згадали слова заступника голови Верховного суду Олександра Мамалуя, який ще в лютому 2024 році заявив, що Україні нібито перебувала за крок від запровадження трудової повинності.
«І тоді жодних зарплат ні в кого не буде. Будуть пайки, гроші на цигарки, бензин по талонах. Війна дуже надовго», — сказав Мамалуй.
Військовий експерт Снєгирьов переконаний, що нині немає підстав впроваджувати пайкування. Він наголосив, що фінансування держсектору в більшості відбувається коштом іноземних дотацій.
Проте політолог Рейтович зауважив, що гіпотетично в Україні може бути задіяна трудова повинність, проте він сумнівається, що це буде на практиці.
«Якщо це не було зроблено за попередні майже 1 000 дні війни, то що тоді є причиною впроваджувати такі заходи зараз? Об’єктивно, повинні бути якісь аргументи, але їх Кабмін не наводив. Трудова повинність передбачена законами, але ніхто її зараз не використовує, тому що, мабуть, це нераціонально з погляду використання тих трудових ресурсів, які є в країни», — додав Рейтович.
Економіст, координатор експертних груп «Економічної експертної платформи» Олег Гетман у розмові з Фокусом повідомив, що теза судді є «неймовірною», адже нічого навіть схожого на це не відбувається.
«Ми суттєво відрізняємося від країн, які воювали у Другій світовій війні, вводили драконівські заходи, бо в нас шалена підтримка міжнародних партнерів. От ми збираємо близько 40 мільярдів доларів податками, які перерозподіляються на різні видатки. Ще близько 40 мільярдів доларів щороку нам дають міжнародні партнери, чим підтримують нашу економіку, соціальні виплати, пенсії та інше», — розповів Гетман.
За його словами, економіка України працює стабільно, навіть зростає на 3-5% на рік, а тому залишається ринковою, не вводяться ніякі додаткові обмеження.
Економіст не знає, що може статися в країні, аби була введена трудова повинність. Якщо всі міжнародні партнери припинять допомагати, то без 40 мільярдів доларів ускладниться ситуація в економіці, можливі певні обмеження на різні продукти.
«Але це не виглядає реалістичним. Це просто якась шалена маячня», — запевнив він.
Потрібно обкопувати Київ? Що експерти говорять про оборону столиці
За словами ветерана АТО, виробника військової техніки Мартіна Бреста, зараз час для того, аби обкопувати Київ, а не лише Покровськ.
«Треба починати обкопувати Київ, напевно, а не лише Покровськ, обкопувати все. Потім, якщо що, закопаємо. Треба починати готуватися до нормальних таких, матьорих бойових дій», — зауважив він.
Військовий експерт Павло Нарожний наголосив у розмові з Фокусом, що Мартін Брест піхотинець, а тому слабо уявляє, що таке обкопати Київ.
«Як ви собі уявляєте обкопати весь Київ? Це треба взяти всі, мабуть, будівельні компанії України, всі екскаватори зігнати і почати обкопувати Київ. Це просто навіть глибоко теоретично неможливо», — сказав Нарожний.
Він повідомив, що обкопувати Київ зараз — це зняти всі ресурси з фронту та кинути їх до столиці. Тоді як в України не вистачає ресурсів на побудову укріплень на лінії фронту, а це три лінії:
- перша — прості окопи;
- друга — детоновані укріплення, бліндажі;
- третя — дуже потужна лінія оборони, яку складно розбити навіть артилерією чи авіацією.
«Якщо ми зараз знімемо всі ресурси з фронту і кинемо на глибокий тил, а Київ — це дуже глибокий тил. Це означає те, що ми зараз провалимо оборону передка, ворог зайде, і ми будемо всі битися на обороні Києва», — пояснив експерт.
Він наголосив, що оборона столиці у 2022 році відбувалася на річках, були підірвані мости, шлюзи, всі водні перешкоди стали укріпленнями. Нарожний вважає малоймовірним, що все дійде до цього сценарію, адже на фронті ворог просувається дуже повільними темпами. Ба більше, він переконаний, що найближчим часом просування окупантів буде зупинене. У першу чергу це станеться завдяки підсиленню мобілізації та великої кількості військової допомоги, яку країна отримає від союзників.
«Зараз будувати укріплення під Києвом — це абсолютне безглузде витрачання ресурсів», — зауважив Павло Нарожний.
Військовий експерт, керівник центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко розповів Фокусу про оборону столиці. Зокрема, діє угрупування сил та засобів оборони Києва, є військовослужбовці, які виконували та виконують задачі щодо того, аби охороняти місто.
«Київ має і фортифікаційні споруди, і захищеність, і не одну лінію оборони, і не один редут. Роботи ці велися і проводяться, і українська столиця на сьогодні перебуває в безпеці», — сказав Мусієнко.
За його словами, нині немає загроз просування ЗС РФ до Києва безпосередньо по землі. Також немає контингенту, який наступає на столицю, проте є загроза з повітря.
«Ми бачимо, що ворог постійно атакує «Шахедами», і тут, на жаль, загрози для Києва є доволі значні. Щодо просування безпосередньо по землі, то всі можливі сценарії, які ворог може застосувати, і напрямки, звідки він може наступати, прораховані, і відповідна робота проводиться», — додав експерт.
Нагадаємо, 5 листопада адвокатка, аеророзвідниця 92-ї окремої штурмової бригади Євгенія Закревська заявила, що в Україні необхідна обовʼязкова мобілізація жінок. За її словами, в армії не вистачає новобранців для поповнення втрат.
Того ж дня нардепка з «Голосу» Соломія Бобровська зауважила, що з серпня в Україні погіршився процес мобілізації. В результаті не виконується план Генштабу щодо поповнення підрозділів Сил оборони.
