У Вашингтоні з 9 по 11 липня відбувся 75-й саміт НАТО. Саміт продемонстрував рішучість Альянсу підтримувати Україну та зміцнювати її обороноздатність. Було ухвалено важливі рішення щодо довгострокової підтримки, створення нових структур співпраці та підтверджено незворотність шляху України до членства в НАТО. В ексклюзивному інтерв’ю Українському Радіо підсумки саміту підбив український дипломат, Міністр закордонних справ України 2007-2009 рр. Володимир Огризко. "Звісно, можна чіплятися до того, що немає запрошення до НАТО, немає Плану дій, що про "мости" говорять вже 16 років ― усе це так. Але зараз є практичні речі, за які ми повинні вчепитися та використати їх", ― вважає Володимир Огризко.
Західні столиці нарешті зрозуміли, що стосовно росії треба мати не фантазію, а стратегію
Мільйони українців розуміють, що єдиним виходом зі складної ситуації є повноцінне членство України в НАТО або хоча б чіткий дороговказ на шляху до членства. Як ви оцінюєте результати саміту у Вашингтоні? Чи вважаєте його провальним для України?
Одноформатно визначити саміт НАТО неможливо. У підсумковій декларації, яку я сьогодні ретельно прочитав, мене порадувало, що вперше за 30 років провальної західної політики щодо росії головна загроза для Заходу змінилася. На минулих самітах такою загрозою називали Китай, цього ж разу чітко і ясно сказано коротким і простим реченням: прямою і безпосередньою загрозою для Заходу є росія. І друга теза ― це те, що на наступному саміті в Гаазі Альянс розробить стратегію своєї політики щодо росії.
Уявляєте, який політичний землетрус відбувається у західних столицях? Вони нарешті зрозуміли, що стосовно росії треба мати не фантазію, а стратегію. І побачили, по-перше, що росія не потенційна, а реальна загроза ось тут, під боком, а по-друге ― треба думати, що з цим робити. Раніше такого підходу не було. Це є дуже великим позитивом, адже це означатиме, що ми зможемо, діючи відповідним чином, впливати на формулювання цієї стратегії у вигідному для нас дусі. Я одразу поставив собі завдання, що ми з колегами будемо намагатися писати і проштовхувати через громадські організації, пресу, всі можливі канали такі речі, щоб правильні для нас тези потрапили в цю стратегію. Другою головною загрозою названо Китай. Тобто НАТО нарешті зрозуміло, що є два полюси осі зла ― москва-Пекін, тож з ними треба працювати по-іншому. Це дуже важливо, тому що політичне мислення заходу стає іншим, воно вже бачить точки напруги, з якими треба боротися. Це геополітичний аспект.
Мінімум 40 млрд доларів допомоги Україні щороку
Якщо приземлитися до України, тут так само можна побачити речі, позитивні та не позитивні. На превеликий жаль, поки що західна політична еліта в особі насамперед США та Німеччини не готова йти на певні ризики. Можна говорити про різні причини цього. Вибори в США вимагають від Байдена, щоб вони пройшли спокійно, м’яко, без землетрусів, а в Німеччині це традиційна позиція соціал-демократів на чолі з паном Шольцем, які люблять росію. Зараз вони начебто вже її не люблять, але бекграунд залишився. Нам цей етап треба просто пережити. Щодо позитивного для нас, перше і найголовніше ― Альянс підтвердив, що ми будемо отримувати постійну допомогу в сумі мінімум 40 млрд доларів щороку. Це буде комбінована американсько-європейська допомога. Як би не хотів Трамп, якщо це рішення НАТО, то вийти з нього буде дуже важко. Але навіть якщо США відмовляться, то зусиллями європейців така сума все одно може бути зібрана. І це зафіксовано мінімальний рівень, цифра може бути більшою. Отже, йдеться про чіткий посил Путіну: ти сподівався, що ми втомилися, що забудемо Україну, зменшимо свої видатки на оборону, але ти прорахувався. Цей процес триватиме стільки, скільки буде потрібно до перемоги України.
Створюється інфраструктура допомоги Україні
У тексті декларації чітко сказано, що йдеться про територіальну цілісність України. НАТО бачить Україну демократичною, незалежною, у межах її національних кордонів 1991 року. Створюється центр, який перебере на себе функції теперішнього Рамштайну і стане важливим хабом допомоги Україні з боку НАТО як організації, а також окремих її членів. Тобто створюється інфраструктура допомоги Україні.
Не менш важливим є те, що НАТО почало працювати над темою залучення спроможностей окремих країн для допомоги, про що свідчить нещодавно підписана угода між Польщею та Україною. Це прорив. Якщо ми переконаємо НАТО, то за Польщею буде Румунія, а отже, захід та південь України будуть прикриті. Це означає, що значно збільшуються наші спроможності для ведення операцій ближче до лінії фронту, маючи на увазі закритий тил. Це ті речі, які зараз не дуже обговорюються, але вони прочитуються спостережливим читачем і дають певну надію. Звісно, можна чіплятися до того, що немає запрошення до НАТО, немає Плану дій, що про "мости" говорять вже 16 років ― усе це так. Але зараз є практичні речі, за які ми повинні вчепитися та використати їх.
НАТО з часом стане глобальним альянсом безпеки
Аргентина оголосила про свій намір вступити до НАТО і надання великої допомоги Україні.
У заяві Альянсу говориться про посилення взаємодії НАТО з Японією, Південною Кореєю, Австралією, Новою Зеландією. Це означає, що після поразки росії треба буде думати про забезпечення безпеки і в Тихоокеанському регіоні, про стримування Китаю, який набирає темп. Думаю, що НАТО з часом розширить свої можливості і стане глобальним альянсом безпеки. Ви згадали Аргентину ― це завершення кола, потім з’являться інші латиноамериканські країни, які завершать конструкцію глобальної безпеки, але без росії, та стримуючи Китай.
"Якщо росії дозволено бити на 900 км вглиб території України, то Україна повинна мати право на мінімум таку ж відстань бити по території росії"
На сьогодні НАТО вочевидь не спроможне дати більше Україні в частині членства.
Ми повинні використати можливості, які для нас відкриваються. Нам треба формувати окремі пункти, щоб акцентувати на них увагу наших західних партнерів. Наприклад, можливість завдавати ударів по російській території. Це ніби зрозуміло й дитині. Але ― ні, нам дозволяють бити на 100 км. У дипломатії є принциповий підхід ― це взаємність. Це означає, що обидва контрагенти працюють за принципом: скільки ти готовий дати для співпраці, стільки ти готовий і отримати. Перекладемо це на мову військових. рф сьогодні має можливість покривати всю територію України, від східного до західного кордону, це понад 900 км. Якщо росії дозволено бити на 900 км вглиб території України, то відповідним чином Україна повинна мати право на таку ж відстань бити по території росії. Крапка.
Це банальна логіка, яка чомусь не доходить до голів наших шановних західних партнерів. Наша мета ― пояснити їм цю логіку. Вважаю, що певні зрушення є. Новопризначений міністр оборони Великої Британії чітко заявляє: нашими Storm Shadow 500 км бийте куди хочете. Британці показують приклад, як правильно треба реагувати на агресію.
До речі, у підсумковому документі саміту чітко написано, що це агресивна війна росії проти України. Це формулювання потім дуже згодиться в Гаазі, бо йдеться про злочин воєнної агресії.
"Допоки росія не програє в цій війні, жодної реформи ООН ми не дочекаємося"
Ви знайомі з багатьма російськими політиками, знаєте особисто лаврова. Як трапився оцей психопатичний злам в голові, що тепер росіяни нагадують кого завгодно, тільки не людей?
Останнім часом росіяни почали нагадувати мені просто відвертих дикунів. Я вам розповідав, що коли лавров був зовсім молодим дипломатом і працював у Нью-Йорку, то він справляв більш-менш адекватне враження. А злам у голові я пояснюю тим, що ці люди продали душу дияволу. Вони продалися за гроші режиму, тепер від цього режиму залежать повністю і бояться. Чи міг хтось у сталінській системі сказати "ні" лінії партії? Не міг, бо знав, що його завтра заберуть, а післязавтра розстріляють. Сьогодні ж ти просто випадеш із 11-го поверху або твій літак раптом впаде десь у полі. Це та ж сама система. Якесь унікальне відгалуження людської цивілізації.
Допоки росія не програє в цій війні, жодної реформи ООН ми не дочекаємося. Інерція мислення наших західних партнерів працює: вони кажуть нам, що ви формально праві, але це означатиме, що всі документи, які ухвалив Радбез ООН упродовж років, виявляться нечинними, це буде хаос в міжнародній системі на багато років, ми не зможемо це виправити. Тому нам треба дочекатися, коли структура під назвою російська федерація перестане існувати як політична реальність.
"США розмістять на території Європи ракетну зброю, яка буде у хвилинній досяжності до ключових центрів управління рф"
Спостерігаємо, що Європа практично згуртувалася, за винятком кількох острівців ― Орбан, Фіцо. Орбан здійснює свої вояжі, а деяка частина країн каже, мовляв, ви загралися і треба вас позбавити головування в ЄС.
Я теж на це дуже сподіваюся. Ще перед тим, як Угорщина перейняла на себе головування, лунали пропозиції від деяких лідерів ЄС, щоб Угорщину позбавити цього права. Вирішили цього не робити, але Орбан, виконуючи функції п’ятої колони кремля, почав головування в ЄС не з того, на що розраховували. Зараз піднімають питання передати право головування полякам, які мали бути наступними. Почекаємо, що буде.
Є ще момент, який на сьогодні починає вибішувати московитів. Це рішення американців про те, що вони таки розмістять на території Європи ракетну зброю, яка буде у хвилинній досяжності до ключових центрів управління та військових об’єктів у москві. Крім "Томагавків", там буде новітня зброя, яка йтиме значно далі "Томагавків". Це те, на що московія напоролася. Вони зруйнували систему про заборону ракет малої та середньої дальності, а тепер американці зроблять їм невеличкий "подарунок" ― у 2026 році відповідні ракети будуть розміщені по Європі. Підлітний час ― 1-2 хвилини, швидкість ― 3-6 махів. Це те, що Путін отримає як "велику перемогу". Він хотів, щоб НАТО пішло від нього ― прийшли Швеція та Фінляндія, він хотів, щоб Україна роззброїлася, а зараз ракети будуть накривати його територію в один момент, хотів Україну взяти під своє крило, але вона остаточно й назавжди пішла геть від цієї імперії. Тобто насправді путін є тим лідером, який зруйнує росію.
Замість Трампа-лякалки отримати Трампа-партнера і союзника
Фактор можливої перемоги Трампа на виборах вас бентежить?
Бентежить і не бентежить. На мою думку, Трамп проявляє себе виключно як бізнесмен. І нашій дипломатії варто було б подумати над такими речами, які показали б Трампу, що ті чи інші пропозиції України насправді є економічно вигідними для Америки. І тоді ми замість Трампа-лякалки отримаємо Трампа-партнера і союзника. Якщо він на цьому заробить, то скаже: "Дорогі українці, ви молодці. Америка заробляє, ви захищаєтеся ― все чудово". Треба обов’язково вивчати психотип того чи іншого політика і розуміти, на які клавіші треба натискати, щоб втрапити в десятку.
Чи на часі вже списувати Джо Байдена?
Не на часі. До речі, щодо Трампа ― ми ще не дочекалися висновків суду. Залежно від цього третина його виборців може сказати, що ми не будемо голосувати за людину, яка засуджена американським судом. Тому інтрига залишається.
Вже відома реакція москви на ініціативу президента Зеленського, що восени до американських виборів має відбутися другий Глобальний саміт миру ― мзс росії заявило, що рф не братиме у ньому участі.
Ситуація виглядає зовсім непогано, як на мене. Чому росіяни демонструють переговорну скаженість? Тому що путін зрозумів, що ще трошки ― і в росії все почне валитися. Відбулося найбільше за останнє десятиріччя зростання податків, які будуть охоплювати не лише юридичних осіб, а й конкретних мешканців РФ. Економіка починає плавно йти в піке, на фронті немає очікуваних результатів. Отже, зараз за будь-яку ціну путіну потрібно зафіксувати те, що він загарбав. Тому й бачимо скаженість переговорного характеру. Але нічого не вийде, він програє.
Нас очікують складні часи, які завершаться нашою перемогою. Хочу передати слухачам надію і сподіваюся, що, попри всі труднощі, ми подолаємо російського звіра. І Україна буде вільною незалежною європейською країною.
