Чи може власник будівлі, яка має мистецьке значення, руйнувати її чи перебудовувати на власний розсуд?
Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій, які були не на користь автора архітектурного твору «Квіти України», і відправив справу на новий розгляд. Про це йдеться у постанові суду.
У столиці будівля «Квіти України» занепадає не через війну, а через те, що власник-забудовник частково її зруйнував. Суди із ним тривають кілька років. Микола Левчук – головний архітектор «Квітів України», позивається до товариства, яке взяли під контроль забудовники Андрій Скалозуб та Олексій Пишний. Журналісти «Слідство.Інфо» з’ясували, що у Пишного – російське громадянство, хоча він це заперечував. Більше того, пов’язана із ним компанія фінансувала партію «Розумна сила», якою цікавилася СБУ.
Справа, яка стосується захисту немайнових прав архітектора на недоторканність його твору, на рівні Верховного Суду слухалася вперше. Якби судді Василь Крат (головуючий), Ірина Дундар (доповідач), Вадим Коротун, Євген Краснощоков і Павло Пархоменко ухвалили остаточне рішення, ми б мали прецедент у судовій практиці. Цього не сталося.
Але те, що рішення попередніх інстанцій про відмову у позові Левчука ці судді скасували, а справу відправили на повторний розгляд – це вже певний крок у бік здорового глузду. Він підказує, що власник будівлі, яка має, зокрема, мистецьке значення, не може руйнувати її чи перебудовувати на власний розсуд. Тобто не може без згоди автора (авторів) втручатися в архітектурну форму, не отримавши від архітектора-власника немайнових прав на твір відповідний дозвіл.
колаж: holka.org.ua
Тепер позивач зможе додатково обґрунтувати, як пов’язані будівлі «Квіти України» та проєкт її будівництва у сенсі авторського права на недоторканність твору. Зверне увагу суддям на те, що це право гарантувалося як за радянським, так і за українським законодавством. Крім того, буде нагода ще раз пояснити їм, що власник цієї визначної будівлі, який її не споруджував, не отримав від архітектора дозвіл на втручання. А демонтаж «Квітів України» без такої згоди суперечить праву автора на недоторканність його твору, вираженого як у кресленнях проєкту будівництва, так і у спорудженій будівлі. Можливо, під час нового розгляду справи судді також звернуть увагу на подібні випадки, які мали місце у зарубіжній судовій практиці.
Позов Левчука супроводжує Axton Partners. Адвокатка архітектора Лідія Климків наголошує на тому, що Верховний Суд не відповів у його рішенні на низку питань: «Ми так і не дізналися, що є твором, на який поширюються авторські права: лише креслення, чи креслення та будівля. І чи захищає законодавство України та як саме архітектурні проєкти. Але те, що судді відправили справу на новий розгляд, – це важлива проміжна перемога».
Заступниця голови Архітектурної палати Національної спілки Архітекторів Анна Кирій зазначає: «Люди, які зараз виборюють авторське право Левчука і сам Микола Антонович – титани. Це надважливо для суспільства та нашої спільноти, бо це перший у незалежній Україні прецедент захисту авторських прав архітектора. І від роботи суду багато залежить. І тут хочеться побажати стійкості, сил та витримки всім, хто це право виборює. Бо суди – це довго і складно. Ми маємо наблизитись до цивілізованого світу, де авторські права сприймають як власність, якою вони по суті і є. Коли пан Пишний купував будівлю він був цілковито обізнаний про існування автора проєкту і його прав, але вирішив проігнорувати право автора. Ми дискутували, аби розвʼязати конфліктне питання без суду. Але марно. Нема культури поваги до авторства. Це прикро, тому треба виховувати таку повагу через суд. Інакше це не зміниться».
Отже, в адвокатів позивача у районному суді ще буде достатньо роботи, бо від їхніх доводів залежатиме те, чи сприймуть концепцію позивача судді. А суддям під час нового розгляду справи буде над чим вкотре задуматися.
Щонайменше ознайомитися з радянським законодавством про захист прав на твори мистецтва, про розподіл за тим законодавством авторських прав на твори, виконані під час роботи, а також із судовою практикою зарубіжних країн щодо захисту архітектором права на недоторканність його твору, втіленого у будівлі.
«Голка» раніше писала про те, що від рівня захисту інтелектуальної власності в Україні залежить інвестиційний клімат.
Публікація створена у рамках проєкту «Мережа активних громадян» громадської мережі «Голка», до якої можуть доєднуватися громадяни, які відстоюють захист культурної спадщини та зелених зон.
Уляна Джурляк Членка громадської ініціативи «Голка» та співзасновниця ГО «Квіти України»
