«За кермом тролейбуса почуваюся як удома»: історія водійки, яка вже 42 роки керує тролейбусом

«За кермом тролейбуса почуваюся як удома»: історія водійки, яка вже 42 роки керує тролейбусом

Ольга НАТУРКАЧ народилася в Тернопільській області, приїхала до Чернівців навчатися. Тут і залишилася. Спочатку працювала бухгалтеркою, але потім змінила свою діяльність і ось вже 42 роки керує тролейбусами.

Про це йдеться у публікації molbuk.ua

«Коли працювала бухгалтеркою, отримувала заробітну плату 100 рублів, а моя подруга була водійкою тролейбуса і мала 250-300 рублів. Я вирішила, що треба змінити професію, адже є маленька дитина, яку треба забезпечувати. Чоловік спочатку здивувався, однак я твердо вирішила рухатися у цьому напрямі», – каже Ольга Натуркач.

Змінила багато маршрутів

Пані Ольга розповідає, що разом з нею навчалися 30-40 людей, з них лише половину могли взяти на роботу. Усі хвилювалися, що не пройдуть відбір.

«У старшій школі я вивчала автосправу, тож уже мала посвідчення водія легкової та вантажної машин. Тож керувати тролейбусом я навчилася легко», – розповідає пані Ольга.

Жінка сіла за кермо тролейбуса у 1982 році. Зізнається, що на початку було складно.

«Саме почалася зима, мороз, слизько, тролейбус буксує та заносить. І ти не знаєш, як вийти із ситуації, однак згодом увійшла в ритм. Спочатку я працювала на маршруті № 4, потім на маршруті № 2. Їх вважають найлегшими, тому з них починають. Згодом змінила ще кілька маршрутів, а потім понад десять років керувала тролейбусом на маршруті № 3», – провадить водійка.

Зараз пані Ольга працює на тролейбусному маршруті № 5.

«За кермом тролейбуса почуваюся як удома. Раніше доводилося постійно контролювати, що натискати, а тепер уже все роблю автоматично», – зізнається Ольга Натуркач.

«За кермом тролейбуса почуваюся як удома»: історія водійки, яка вже 42 роки керує тролейбусом

«Пасажири не змінилися»

За стільки років водійка не мала жодної аварії.

«Я не можу виокремити щось найважче для себе в роботі, адже мені вона подобається, попри те, що робочий день починається рано. Прокидаюся о четвертій, збираюся. Мій чоловік майже завжди відвозить і забирає мене. Сідаю за кермо тролейбуса вранці, коли ще темно, багато людей тільки прокидається, а я вже працюю. Ця робота – моє покликання», – зазначає пані Ольга.

За роки праці жінка бачила тисячі пасажирів і каже, що вони не змінилися.

«Кожен хоче, щоб я під’їжджала якомога ближче до бордюру, щоб не сходити з тротуару та одразу зайти в тролейбус. Це не завжди можливо, адже багато водіїв автомобілів часто займають місця на зупинках для громадського транспорту або ставлять авто поруч. Звичайно, я намагаюся це робити, але деколи тролейбус не може нормально під’їхати», – пояснює жінка.

«За кермом тролейбуса почуваюся як удома»: історія водійки, яка вже 42 роки керує тролейбусом

Пані Ольга вважає свою професію нескладною.

«Мені ніколи не казали, що жінка не має бути за кермом. У більшості випадків чую схвалення. Колись один чоловік їхав у тролейбусі і дуже дивився на мене, а потім сказав, що милувався, бо я чудово керувала», – зазначає Ольга Натуркач.

Новини України