«За 57 обмінів – жодного повернення з нашої бригади»: рідні зниклих безвісти з 14 бригади НГУ

«За 57 обмінів – жодного повернення з нашої бригади»: рідні зниклих безвісти з 14 бригади НГУ

«За 57 обмінів – жодного повернення з нашої бригади»: рідні зниклих безвісти з 14 бригади НГУ

«За 57 обмінів – жодного повернення з нашої бригади»: рідні зниклих безвісти з 14 бригади НГУ

«За 57 обмінів – жодного повернення з нашої бригади»: рідні зниклих безвісти з 14 бригади НГУ

«За 57 обмінів – жодного повернення з нашої бригади»: рідні зниклих безвісти з 14 бригади НГУ

«За 57 обмінів – жодного повернення з нашої бригади»: рідні зниклих безвісти з 14 бригади НГУ

«За 57 обмінів – жодного повернення з нашої бригади»: рідні зниклих безвісти з 14 бригади НГУ

«За 57 обмінів – жодного повернення з нашої бригади»: рідні зниклих безвісти з 14 бригади НГУ

«За 57 обмінів – жодного повернення з нашої бригади»: рідні зниклих безвісти з 14 бригади НГУ

«За 57 обмінів – жодного повернення з нашої бригади»: рідні зниклих безвісти з 14 бригади НГУ

Сьогодні, 5 жовтня, на Майдані Незалежності у Вінниці відбулася акція на підтримку військовополонених та зниклих безвісти 14 бригади НГУ «Червона калина».

Її ініціаторами стали члени родин зниклих військовослужбовців.

Учасники прийшли з плакатами з символікою бригади, прапорами з портретами своїх рідних. Скаржилися на складності комунікації з інституціями, відповідальними за пошуки, на недостатню активність державних органів та міжнародних організацій.

На жаль, ми не відчуваємо достатньої ініціативи в пошуках наших рідних, – повідомила одна з організаторок акції, сестра бійця, зниклого безвісти, Антоніна Басенко. – Розуміємо, пошуки людей, зниклих за особливих обставин, ведуться. Якби цієї роботи не було, інші полонені не поверталися б додому. Але 14 бригада чекає. За 57 обмінів – жодного повернення з нашої бригади. Стосовно загиблих дуже прикро, наскільки тривалою є процедура повернення та ідентифікації. Черга на опрацювання даних ДНК – на 5 місяців-півроку.

Крім того, оббиваючи пороги різноманітних інстанцій, рідні зниклих безвісти (а це зрозуміло, люди у перманентному стані стресу та в горі) нерідко стикаються з байдужістю, шаблонністю, бюрократією.

Родина Антоніни очікує повернення свого героя на щиті.

Мого брата не стало 5 лютого біля с. Вербове Запорізької області, – продовжує. – Вже наступної доби мамі зателефонували з частини зі сповіщенням, від якого обірвалося серце. Мій брат Євген з побратимом Олексієм вийшли на позицію. Почалася дронова атака, під час якої зв’язок із ними перервався. Нам достеменно не повідомили, як склалася їхня подальша доля. Ми з рідними й коханою одразу ж самостійно стали через побратимів, знайомих у ближніх бригадах розшукувати свідків. І знайшли. Через 2 тижні отримали фото, яке, на жаль, підтвердило загибель. Тіло так і не евакуювали, через якийсь час позиція була втрачена. Ми знаємо точки, знаємо та надали у відповідні органи всі особливі прикмети. Але поки що результату немає.

В акції взяли участь понад 70 людей. Аналогічні заходи в останні дні відбуваються в Києві, Одесі, Хмельницькому.

Новини України