У Полтаві суд ухвалив рішення, щодо цивільної справи про порушення правил добросусідства. Цивільний спір стосувався встановлення камери відеоспостереження на приватному будинку, яка була направлена на подвір’я сусідів та входу до їхньої оселі. Мешканка житла, подвір’я якої знімала камера, звернулася до суду з проханням зобов’язати її сусідку демонтувати пристрій.
Цей спір суд розглядав більш як 2,5 роки й врешті ухвалив рішення на користь позивачки. Суд вирішив, що знімання на відео подвір’я сусідів є порушенням їхнього права на приватне життя. Також власниця відеокамери має сплатити 3 тис. грн моральної шкоди. Відповідачка подала апеляцію, проте вдруге програла суд. Далі подробиці справи.
Будинок, в якому мешкають обидві жінки, розташований в районі вулиці Пилипа Орлика та поділений між кількома сім’ями. Пенсіонерка Тетяна Іванівна в обґрунтуванні свого позову зазначила, що її чоловік є власником частини будинку, в якій подружжя проживає близько 40 років.
Кілька років тому сусідка пенсіонерки Наталія П. встановила камери відеоспостереження направлені у сторону приватного подвір’я позивачки, входу до її помешкання та земельної ділянки, якою користувалися сусіди. Відеокамери працюють цілодобово. Після їх встановлення, Наталія П. морально тиснула на подружжя пенсіонерів та говорила їм, що знає все про них та стежить за кожним їхнім кроком. Позивачка зазначала: дії сусідки порушують її право на приватне життя, також порушують право на приватне життя її чоловіка та доньки, яка живе разом з батьками.
На суді донька Тетяни Іванівни розповіла, що земля, на якій розташований будинок, є у спільному користуванні й подвір’я теж спільне. Сусідка відділилася парканом та встановила 4 камери відеоспостереження. Донька пенсіонерки неодноразово переконувалась, що відеокамери працюють. Наприклад, бачила, як їх під’єднують до швидкісного Інтернету. Також жінка розповіла, що влітку 2021-го Наталія П. побила її маму. За словами доньки Тетяни Іванівни, перед нападом сусідка з відеокамер переконалася, що пенсіонерка сама й напала, коли за неї ніхто не міг заступитися.
Тетяна Іванівна отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості й після лікування звернулася до суду з проханням зобов’язати свою сусідку Наталію П. демонтувати камеру відеоспостереження, яка направлена в сторону її подвір’я. Також пенсіонерка вимагала від сусідки 10 тис. грн компенсації моральної шкоди.
Розгляд позову тривав понад 2,5 роки. Відповідач Наталія П. спростовувала звинувачення сусідки Тетяни Іванівни. Спочатку жінка повідомляла, що встановлені пристрої є муляжем й вони не записують та не зберігають відео і їх обладнали для відлякування можливих злочинців. Потім відповідачка розповіла, що відеокамери не працюють. Також Наталія П. зауважила, що її сусідка, не власниця житла й тому її вимоги не відповідають законодавству та неможливо встановити про захист яких прав звернулася позивач. Наталя П. теж вимагала 10 тис. грн від своєї сусідки за витрати на правничу допомогу.
Те, що камери спостереження не муляж й вони працюють, підтвердили докази позивачки. Зокрема, торік 22 березня від ножового поранення загинув 24-річний сусід Тетяни Іванівни. Вбивцю затримали й під час розслідування слідчий надав свідку відео для перегляду, яке було відзняте камерою Наталії П. та на якому було подвір’я позивачки. Також інший сусід розповів, що Наталія П. зі свого смартфона показувала йому світлини з відео, яке відзняли камери спостереження.
Дослідивши матеріали справи, суддя Октябрського районного суду Полтави Лариса Гольник вирішила частково задовольнити позов. Суд зобов’язав Наталію П. демонтувати 2 камери відеоспостереження: яка розташована на її частині будинку й направлена на подвір’я пенсіонерки та пристрій, який розташований на її гаражі й направлений на земельну ділянку, що знаходиться у спільному користуванні сусідів. Також суд зобов’язав Наталію П. сплатити Тетяні Іванівні моральну компенсацію у розмірі 3 тис. грн. Окрім цього відповідач має сплатити 1180 грн судового збору.
Своє рішення суддя пояснила тим, що позивач довела, що сусідка порушила її право та право її родичів на приватне життя, встановивши камери відеоспостереження направлені на їхнє подвір’я та земельну ділянку, яка перебуває в спільному користуванні.
Наталія П. з рішенням суду першої інстанції не погодилася і її адвокат подав апеляцію. У скарзі на рішення суду адвокат зазначив, що позовні вимоги не були доведені належними доказами. Зокрема, факт знімання на відео особистого життя позивача. Також представник Наталії П. зазначив:
«Встановлені відповідачем камери, у своїй більшості, є муляжами, лише одна камера на електричному стовпі біля гаража здійснює відеоспостереження, але спрямована виключно на землю загального користування та власність відповідача».
Проте колегія суддів Полтавського апеляційного суду не знайшла підстав для скасування судового рішення та відмовила у задоволенні апеляційної скарги адвоката Наталії П. До 16 листопада полтавка може подати касаційну скаргу.
Ольга ГРИНЕНКО, «Полтавщина»
