Вони не знають вихідних, не рахують годин і не шукають вигоди. Їхня мотивація – допомога іншим. Волонтери – це ті, хто першими приходять на допомогу під час криз, катастроф, війни. Працюють там, де інші бояться, зберігаючи незламність духу, навіть, у найскладніші часи.
Як от ужгородка Вікторія Висоцька. Пані Вікторія — стоматологиня, після основної роботи з обіду щодня у волонтерить з перших днів війни у Совиному гнізді. Волонтерить з перших днів війни і Володимир Боршош. Ужгородець на пенсії, тому весь свій час – у Совиному гнізді. Волонтерство – це точно не про гроші чи славу. Це про людей, які чекають на нашу допомогу. Мотивує проста подяка – більше нічого не треба, каже Володимир. Ми просто не можемо залишатись осторонь. Як ми працюємо – можуть оцінити лише наші бенефіціари, ми просто робимо свою роботу за покликом серця. Резюмує очільниця гуманітарного центру Вікторія Синьо.
Без опалення, сонячного світла, у вологому підвальному приміщенні – щодня працюють волонтери Совиного гнізда. Наразі команда – це майже півсотні – як ужгородців, так і переселенців різних професій, а на початку понад двісті людей працювали позмінно. Крім гуманітарного напрямку, діяльність розширили, реагуючи на запити і потреби людей. За час повномасштабної війни в Україні волонтерський рух набув небачених масштабів. Зібрати кошти на дрон, врятувати тварин, допомогти з евакуацією – це все їхня щоденна робота. Кожен з нас може підтримати волонтерів – долучитися до акції, донатити чи просто сказати «Дякую»: за самовідданість, витримку та щире бажання допомогти. Їхня праця – це приклад того, що разом ми сильніші.
