У Вінниці провели у вічність Євича Ігоря Олеговича та Ткачука Олексія Павловича. Захисниками з початком повномасштабної війни стали на захист Батьківщини. Боронили її на різних напрямках, але загинули в один день.
Про загибель воїнів повідомили у Вінницькій міській раді.
Ігор Євич долучився до війська у квітні 2022 року, воював у лавах 65-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України. Разом із побратимами протистояв ворогу у багатьох гарячих точках Запорізької області, серед яких Оріхів, Мала Токмачка. Свій останній бій оборонець прийняв 12 червня поблизу села Роботине. Йому навічно залишилось 48 років.
Народився Ігор Євич 16 травня 1976 року. Після навчання у 20-й міській школі здобув фах кухаря у Вінницькому професійно-технічному училищі № 3. Однак своє життя пов’язав з автомобілями. До повномасштабної війни працював водієм у провідній українській компанії із доставки поштових відправлень. Разом із дружиною виховував двох дітей: доньку та сина. Поховають Героя на батьківщині його батьків – у селі Сосонка.
Олексій Ткачук з позивним «Студент» рушив на призовний пункт щойно розпочалось повномасштабне вторгнення. Для себе іншого варіанту юнак не вбачав, адже практично перед початком великої війни завершився його армійський вишкіл на строковій службі. Долучився до Збройних Сил вже у вересні 2022 року.
Виконував бойові завдання у складі 77-ї окремої аеромобільної бригади – військового з’єднання Десантно-штурмових військ. Двічі отримував поранення під Бахмутом, але щоразу повертався у стрій. Загинув 12 червня під час ворожого обстрілу українських позицій поблизу міста Новомосковськ, Дніпропетровської області. Воїну було лише 23 роки…
Олексій Ткачук народився 12 жовтня 2000 року у Вінниці. Тут закінчив ліцей № 6, а потім ДНЗ «Вище професійне училище №7 м. Вінниця» за спеціальністю «Електрозварювальник». Після служби в армії влаштувався на роботу до Спеціалізованого будівельно-монтажного управління № 8 та водночас навчався на заочному відділенні у Вінницькому транспортному фаховому коледжі. Олексій був єдиною дитиною у сім’ї, надійною опорою для своєї матері.
Поховають воїна на кладовищі у селі Людавка Жмеринського району.
