Що менше традиційні фінансові інструменти задовольняють потреби споживача, то більшим є попит на альтернативні. Про те, які механізми інвестування доступні українцям під час війни, розповів засновник First Kyiv Investment Club Іван Компан.
Міжнародні ринки капіталу для нас закриті, вірніше, відкриті лише для тих, хто завчасно, ще до війни, встиг переказати на свої рахунки за кордоном чесно зароблені долари та євро і тепер може їх абсолютно законно інвестувати в ринок цінних паперів.
Ті, хто відкладав відправку грошей з України «на потім», зараз дуже обмежені в можливостях, бо більш-менш легальних способів відправки капіталів за кордон лишилося не так вже й багато: через міжнародні фінтех-системи, але не більш ніж сто тисяч гривень на місяць, готівкою через кордон, до 10,000 євро, без декларації.
Єдине, що у випадку з готівкою залишається без відповіді важливе питання: як її легалізувати в Європі? Хоча, знову ж таки, люди, яким дозволено регулярно виїздити з України та повертатися додому, запевняють, що деякі польські та німецькі банки не гребують українськими грошима, якщо ви можете пояснити їхнє походження.
Але готівка є готівкою, і ризики її використання чималі. Її треба десь зберігати, її можуть вкрасти, не взяти в банку, перевізники виявляться шахраями, всього не перерахуєш. Тому в наш час передових технологій на допомогу людям з активною фінансовою позицією приходить криптовалюта.
Цифрові активи
Один зі способів вкласти гроші, якщо їх чимало залишилося в Україні, це купити якісь токенізовані активи. Не виїжджаючи з України за кордон ви можете досить легко стати власником дохідної нерухомості десь в Європі, на екзотичних островах або в розвинутих арабських країнах, які, до речі, посідають одні з перших місць в глобальних рейтингах популярності криптовалют.
Одна з переваг такого підходу в тому, що не обов’язково купувати цілу квартиру чи весь будинок, токенізація дозволяє придбати активів саме на ту суму, яка у вас є.
Як і з акціями — навіть одна акція Apple робить вас співвласником компанії. До того ж, якщо вам не шкода комісій на гарних посередників, з усіма необхідними міжнародними ліцензіями, то через п’ять-сім років ви можете продати вашу нерухомість за абсолютно реальні та легальні звичайні фіатні гроші.
Чи варто інвестувати в криптовалюту? Не впевнений, що це гарна можливість, враховуючи, що коливання її вартості бувають просто шаленими.
Взяти хоча б біткоїн, саму популярну, саму ліквідну, саму стару криптовалюту з найбільшою капіталізацією. Лише за останні декілька років його ціна коливалася в межах від $16 тис. до $75 тис. за одну монету. Тобто, влітку 2021-го власник 15 монет був доларовим мільйонером, а вже через рік від його мільйона лишилася лише чверть, а ще через рік лише п’ята частина. Зараз це знову мільйон, але ніхто не знає, як воно буде далі — зросте до небес чи перетвориться на гарбуза.
Якщо ваші нерви витримують подібні коливання, то вам можна тільки позаздрити, але погодьтеся, що такі інвестиції не для кожного. Та й, взагалі, навряд чи таке вкладення грошей можна назвати інвестицією.
Мистецькі витвори
Є ще один інструмент інвестування, не дуже популярний в Україні, але від цього не менш привабливий — витвори мистецтва.
Не дуже популярний тому, що сам ринок мистецьких виробів в Україні залишається маленьким і не дуже розвинутим. Проте, якщо вірити в те, що ми як країна рухаємося в бік цивілізації, то, проводячи аналогії із західним світом, можна стверджувати, що цей ринок має перспективу.
В чому його переваги? По-перше, збирати колекцію витворів мистецтва приємно, від моменту, коли ви входите в мистецьку галерею, або майстерню художника, до того часу, коли з насолодою милуєтеся картиною або скульптурою у власній вітальні чи кабінеті. Дивитися на пачку доларів все ж таки менше задоволення, хоча, погоджуюся — теж приємно.
По-друге, на відміну від тих же криптовалют вартість мистецьких творів коливається суттєво менше, не девальвує як гривня та вашим картинам не загрожує дефолт та реструктуризація, як українським євробондам.
По-третє, останнім часом глобальний ринок мистецтва демонструє достатньо високий рівень стійкості, навіть незважаючи на пандемію, геополітичну фрагментацію та інші проблеми, які не дають спокою людству.
Читайте також: Нове захоплення GEN Z: колекційні кросівки та алкоголь замість акцій
Який потенціал у таких інвестицій
Зрозуміло, що Пікассо чи Моне в Україні не купиш, як в США або Китаї, які є найбільшими мистецькими ринками у світі. Але ж мова й не про сотні мільйонів доларів — грошей в Україні теж набагато менше.
Однак на кожен товар є свій покупець і навпаки. Так і з українським мистецтвом: розмір — не головне, важливо, щоб ціна з часом зростала.
Якщо вірити, що ми йдемо шляхом розвитку західної цивілізації, то можна легко спрогнозувати, що витвори мистецтва з ваших колекцій можуть стати предметом застави для отримання кредитів, як це відбувається, наприклад, в США.
І, до речі, цей ринок швидко зростає. За даними Deloitte, в США обсяг кредитів, виданих під заставу виробів мистецтва, у 2024 році зросте більше ніж на 20%, до $36 мільярдів. А ще п’ять років тому обсяг подібних кредитів коливався в межах $20 -$23 мільярдів. Bank of America, Citi, JPMorgan та інші фінансові гіганти навіть створили окремі підрозділи для «мистецького» кредитування.
Зазвичай величина подібних кредитів не перевищує половини оціночної вартості мистецького об'єкту, який до того ж має бути твором «музейного рівня». Поки що, враховуючи стан справ в Україні, подібні ідеї виглядають фантазіями, але ж хочеться вірити, що не завжди бізнес українських банків буде обмежений купівлею депозитних сертифікатів та ОВДП. Сподіваємося, що колись і до кредитування справа дійде. Ми ж, все-таки, не куди-небудь, а в Європу рухаємося.
А поки рухаємося, відкладений попит на кредитування буде стабільно збільшуватися, адже історія ще не знала таких часів, коли людям повністю вистачало б того, що в них вже є.
Завжди потрібно трохи більше — а отже, тема інвестування та кредитування ніколи не втратить своє актуальності, так само, як і вартість скромно-патріотичного Марчука, Криволапа або Шерешевського на стіні вашого помешкання.
