Жителя окупованого Луганська затримали за звинуваченням у грошовій допомозі «Азову». Кадр із відео Слідкому РФ
Для того, щоб затримувати українців в окупації і на території РФ, а потім влаштовувати псевдосуди, Росія знаходить найрізноманітніші приводи. Один із таких — звинувачення у підтримці ЗСУ. За останні місяці відомо мінімум про чотири випадки арештів людей, яких підозрюють у фінансуванні армії. Чи можливо уникнути подібних затримань і що робити родичам тих, кого все ж таки заарештували — читайте у статті «Новин Донбасу».
РФ звинувачує українців у допомозі ЗСУ все частіше
29 липня Росгвардія повідомила про арешт 25 людей у Запорізькій та Херсонській областях. Вони нібито «збирали та передавали кураторам із ЗСУ відомості про дії підрозділів Міноборони, Росгвардії та МВС Росії, а також здійснювали публічні заклики до терористичної діяльності. Серед фігурантів — учасники та спонсори заборонених організацій». Про те, що ці звинувачення безпідставні говорить, як мінімум, фраза про «публічні заклики», адже в окупації відкрито демонструвати свою незгоду з політикою РФ не ризикує ніхто.
Зі звинуваченнями у фінансуванні української армії стикаються жителі всіх окупованих регіонів. Днями Слідком угруповання «ЛНР» опублікував відео арешту луганчанина. Він нібито переказував гроші полку «Азов». У короткому ролику чоловік зізнається у цьому. Ймовірно, це відбувається під примусом. Наприкінці травня так звані медіа угруповання «ЛНР» також повідомляли про арешт луганчанина, який нібито надавав фінансову підтримку «Азову». У мережі опублікували відео досить жорсткого затримання. Силовики зупинили авто, витягли з нього чоловіка, зв’язали йому руки та відвезли до Слідчого комітету. У z-пабликах повідомили, що луганця звинувачували в тому, що він у період з лютого по листопад 2023 року через платформу TikTok нібито здійснив не менше восьми переказів «Азову». На якому етапі суд і який термін інкримінують затриманому невідомо, але найчастіше РФ у таких випадках не скупиться на роки позбавлення волі.
Так сталося з уродженцем міста Сніжне Донецької області Данилом Єфімовим, якого засудили до 12 років колонії суворого режиму. Його історія звертає увагу на себе ще й тому, що юнакові лише 19 років.
Данило Єфімовим. Фото: Перший відділ
У середині липня стало відомо, що наприкінці грудня 2023 року Єфімов разом із сім’єю планував летіти до Туреччини. В аеропорту Волгограда хлопець показав прикордонникам свій український паспорт, російського документа він не мав, що спричинило допит. У Єфімова забрали телефон — це вже звичайна процедура під час фільтрації. У застосунку українського банку прикордонники виявили кілька переказів на суму 13 тисяч рублів благодійному фонду Сергія Притули. Але українця спочатку затримали не за це, а нібито за нецензурну лайку, а потім за хуліганство у центрі міста. Хоча наскільки це можливо, якщо Єфімов перебував під арештом — велике питання.
Після цього Данила Єфімова побили просто у кабінеті поліції чоловіки в масках. Вони вимагали, щоб він підписав явку з повинною. Українець відмовився і його заарештували за підозрою у держзраді вже за переказ грошей до фонду Притули. Хлопця доправили до СІЗО Ростова-на-Дону, де він погодився дати свідчення.
Реальна кількість затриманих — невідомо
У Центрі прав людини ZMINA кажуть: випадків, коли українців в окупації затримували нібито за фінансування ЗСУ чи якусь іншу підтримку армії — понад 250. Водночас, цю статистику не можна назвати вичерпною, адже ресурси РФ правозахисникам недоступні.
«Ми моніторимо відкриті джерела, сайти російських судів, суди в окупації нічого не дають. Це люди, щодо яких відкрито кримінальні провадження, частини з них уже винесено вироки та люди відбувають покарання. Проблема також у тому, щоб дізнатися місце відбування покарання. Навіть там, де задіяні російські адвокати, часто навіть вони не можуть дізнатися про місце», — коментує керівниця направлення документування воєнних злочинів Центру прав людини ZMINA Єлизавета Сокуренко.
Правозахисникам відомо про більш ніж 250 випадків затримання українців в окупації за підтримку ЗСУ. Кадр із відео Слідкому РФ
Експерт Медійної ініціативи з прав людини Андрій Яковлєв каже, що подібні процеси в окупації відбуваються з певною регулярністю. І це говорить про те, що РФ намагається контролювати опір та шукає будь-які ознаки, які можна сприймати як участь у діяльності ЗСУ. Причому, наголошує правозахисник, міжнародне гуманітарне право загалом дозволяє окупаційним адміністраціям застосовувати свій кримінальний закон у небезпечних для себе ситуацій.
«Якщо підтверджується, що є якісь розумні підстави та докази, що це справді загрожувало окупаційній адміністрації. Наприклад, диверсійна діяльність, підривна діяльність, то за міжнародним правом вони можуть проводити розслідування. Як би це не боляче було нам чути. Це світова практика. Інша річ, що Російська Федерація ніколи не застосовує легальні процедури, передбачені міжнародним правом», — каже Андрій Яковлєв.
Згідно з міжнародним гуманітарним правом, окупаційна адміністрація має забезпечити як захист обвинуваченого — тобто надати адвоката, так і постійний перегляд його справи.
«Якщо здійснюється затримання з мотивів безпеки, то треба простежити у часі, чи ця небезпека зберігається. Якщо небезпека зникла, то підстава для затримання також зникає. Але РФ так не робить. До затриманих не пускають адвоката, вони не мають жодних прав і навіть незрозуміло, живі вони чи ні. Будь-яке звинувачення завжди має перевірятися у процедурах змагань. А Російська Федерація затримує та позбавляє людей будь-яких прав. І це робить ці процеси незаконними. Людина зазнає тортур, вона не має реальної можливості спростувати звинувачення, не має захисту, не може викликати своїх свідків», — коментує Андрій Яковлєв.
Найчастіше після затримання людей перевозять до РФ. На окупованих територіях проходять переважно лише суди першої інстанції. Те саме стосується і відбування терміну. Як уже уточнила Єлизавета Сокуренко, українців здебільшого утримують у російських колоніях.
Що робити, якщо близького звинувачують у співпраці з ЗСУ
Щоб мінімізувати ризик бути заарештованим за підтримку ЗСУ, експерти радять діяти дуже акуратно та анонімно. Наприклад, не користуватися ресурсами, які пов’язують із РФ — тим самим Telegram. Хоча в окупації будь-яке зайве слово вже ризик. Тому поради правозахисників здебільшого стосуються того, що робити, якщо українця вже затримали. Перше правило — не визнавати своєї провини, адже в такому разі можна не розраховувати на скасування вироку.
«Яке рішення можна очікувати, якщо людина сама визнає свою провину? Суд формально скаже: «А що мені робити? Ось закон, людина сама себе визнає винною. І відповідно, ось рішення є». Тому важливо не мати звинувачень, що ґрунтуються на фактичних обставинах. Робити так, щоб можна було завжди викликати сумніви», — коментує Андрій Яковлєв.
Водночас ясно, що визнання провини в окупації та на території РФ часто відбувається під тиском, людей катують і їм складно не зламатися. Тому наступна порада — це знайти того, хто захищатиме заарештованого.
«Якщо сім’я може залучати адвоката або контактувати з тим, кого призначили за рішенням слідчого чи суду, такі адвокати, звичайно, не можуть бути вільними у захисті, бо самі можуть стати об’єктом переслідування, але дещо вони можуть зробити. Таким адвокатам треба радити та наполягати, щоб вони викликали свідків. Особливо якщо це Херсонська область, то в таких справах свідки можуть проживати на деокупованій території. Їх неможливо викликати. Така справа в принципі вже розвалюватиметься. Вона не виглядатиме як те, що має якісь підстави чи ступінь репрезентативності», — радить Андрій Яковлєв.
Правозахисники радять не визнавати своєї провини. Фото: РАПСІ
Крім цього, адвокат може ставити зустрічні питання свідкам звинувачення під час перехресного допиту та у результаті спростувати їхні свідчення.
«Свідки звинувачення можуть і не підтвердити, що вони колись слідчому надали. Тому що час минув і все ж таки існують сумніви, що ці свідки дійсно надавали такі свідчення. Цей елементарний спосіб захисту є досить безпечним і ефективним», — коментує Яковлєв.
Також, за словами правозахисника, працювати зі свідками варто ще й тому, що так звані суди найчастіше допитують їх лише під час досудового розслідування, а в суді вони просто оголошуються.
Якщо ж усі можливості захисту вичерпані та українцю ухвалюють вирок, витягнути його, за словами експертів, буде непросто. Якщо заарештований відбуває покарання на окупованій території, то вийти він, найімовірніше, зможе лише після звільнення. А от якщо він перебуває в місцях позбавлення волі в Росії, то шанси на повернення набагато менші.