Сто років тому на розі вулиць Залізної та Упорної (зараз Європейська та Королеви Єлізавети ІІ) був розташований оригінальний будинок у мавританському стилі. Вхід до будинку від вулиці відділяв невеликий сад та кована металева огорожа на кам’яних стовпах. Це була караїмська кенаса (молитовний дім караїмов).
Про історію цього будинку та його власників нагадали у ФБ групі «История в фотографиях. Екатеринослав-Днепропетровск».
Караїми – це народність тюркської мовної групи, яка сповідує іудаїзм (караїмського штибу). Сама назва караїм означає «чтець». На території України караїми проживали у Криму. Їх столицею було стародавнє місто Чуфут – Кале, біля Бахчисараю.
Наприкінці 19-го століття, коли була зведена кенаса, у Катеринославі проживали 359 караїмів. Це була вельми заможна громада. Наприклад, 40% тютюнової промисловості на території російської імперії належало караїмам. А у Катеринославі караїмська династія Джигітов мала велику тютюнову фабрику. А нинішня вулиця Липинського (Ширшова) тоді називалася Караїмська.
Кенаса була зведена 1888 році. Фасади будинку мали раціональне рішення в цегли без штукатурки (можливо, за винятком головного фасаду, де могли бути оштукатурені або ліпні елементи).
Кенаса була одним із найкращих зразків мавританського стилю в архітектурі міста. Найбільш пишне рішення мав головний (західний) фасад, розділений на два арочні яруси і завершений високим закругленим щипцем.
Східний фасад, при спільності силуету з головним, був вирішений значно простіше, без аркових ярусів, але з двома рядами вікон.
У 1930 році кенасу у караїмов відібрали і віддали театру робочої молоді. Потім там розміщувалися різні установи. Аж доки будинок не дійшов до напіврозваленого стану.
Наприкінці 1960-х її знесли і збудували «безліку коробку» Облпотребспілки.
До речі, у Києві кенасса зберіглася. Такий же шикарний, як і катреинославський, мавританський будинок розташований на вулиці Ярославів вал поблизу Золотих воріт.