Мініскульптура — це два потяги, які прибувають на першу платформу «залізних воріт» Києва. Один із поїздів — з військовими з Краматорська, а інший — з-за кордону.
Related video
У п’ятницю, 1 листопада, на Центральному залізничному вокзалі Києва відкрили бронзову скульптурку «Повернення додому», створену в межах проєкту «Шукай!». Ця мініскульптура відображає дві групи пасажирів, які прибувають на першу платформі вокзалу: військових, які повертаються з фронту, та українців, які їдуть додому з-за кордону. Про це повідомила пресслужба «Укрзалізниці».
Авторка проєкту Юлія Бевзенко зазначила, що колись головним урочистим в’їздом до столиці були Золоті ворота, через які до Києва в’їжджали учасники військових походів, посли країн-друзів Русі. За її словами, тепер на себе цю роль перебрали Залізні ворота залізничного вокзалу.
«Залізні ворота — нові Золоті, парадний в’їзд для киян, що повертаються додому», — сказала Бевзенко.
У персонажів скульптурки «Повернення додому» є прототипи:
- військовий зі своєю дружиною, яка приїхала до Краматорська поїздом, щоб дізнатися разом із чоловіком стать їхньої майбутньої дитини;
- хлопчик із загубленою в поїзді, а потім повернутою залізничниками іграшкою;
- родина з Маріуполя.
Ця фігурка присвячена мільйонам подібних історій і буде нагадувати про важливість повернення додому.
Представник «Укрзалізниці» Сергій Олійник зазначив, що від початку повномасштабного вторгнення залізничники евакуювали більш як 4 мільйони українців, переважно з дітьми та домашніми улюбленцями, а також щодня доставляє на фронт тисячі наших захисників.
«Повернення додому» — 46-та мініскульптура в проєкті «Шукай!» авторки Юлії Бевзенко, яка розповідає історії Києва та його мешканців через бронзові пам’ятки по місту.
Нагадаємо, 6 липня політолог Віктор Таран запропонував встановити в Києві пам’ятник 40-му президенту США Рональду Рейгану. На його думку, це допоможе зміцнити відносини зі США, загалом, і з Республіканською партією, зокрема.
У Києві на будівлі ліцею №98 на Воскресенському масиві знищили унікальну мозаїку часів шістдесятництва. У навчальному закладі це пояснили тим, що «школа потребує утеплення».