10 жовтня 2024 року
Податки 2024 — що змінює закон 11416-д (Фото:Marek Studzinski/unsplash)
У четвер, 10 жовтня, Верховна Рада України проголосувала за законопроєкт 11416-д в цілому. Документ вже охрестили законом про «історичне підвищення податків». Ще до першого читання його критикували податкові та бізнес-експерти й самі підприємці.
Ще до першого читання бізнес наголошував на тому, що положення законопроєкту радше посилять тиск на добропорядних підприємців, ніж допоможуть провести детінізацію економіки України. Про це говорили представники Європейської бізнес-асоціації (ЄБА).
У законопроєкті 11416-д містились норми, які, на думку податкового експерта Мирослава Лаби, несуть потенційну шкоду для легального бізнесу та збільшують ймовірність ще більшої тінізації економіки. За розрахунками Мінекономіки вона досягла 40%. У цьому матеріалі NV наводить основні норми закону про підвищення податків та тези експерта щодо цього.
Підвищення податків: кого торкнеться, як зміняться ставки та військовий збір для ФОП
У законопроєкті 11416-д містяться такі норми:
- підвищення з дня набрання чинності законом ставки військового збору з 1,5% до 5% для найманих працівників (для військовослужбовців Сил Оборони ставку залишили 1,5%, та залишили звільнення для тих, хто виконує бойові завдання);
- військовий збір для всіх ФОПів І, ІІ й ІV груп у розмірі 10% від 1 розміру мінімальної зарплати (тобто 800 грн щомісяця);
- 1% військового збору з обороту для ФОП 3 групи;
- щомісячні авансові внески з податку на прибуток (якщо власник юрособа) та ПДФО (якщо власник фізособа) для кожної АЗС у розмірі від 30 до 60 тисяч грн;
- збільшення ставки податку на прибуток для фінансових установ (крім страховиків) з 2025 року;
- повернення до щомісячної замість квартальної об'єднаної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ з 1 січня 2025 року;
- 50% податок на прибуток для банків за 2024 рік;
- збільшення на 14% мінімального податкового зобов’язання для с/г земель та встановлення мінімальної суми такого зобов’язання за 1 га (1400 гривень для ріллі);
- втрата спрощеної системи для IV групи, якщо борг по мінімальному податковому зобов’язанню понад 2 квартали;
- підвищення ставки рентної плати на видобуток щебню, піску та каоліну;
- збільшення мінімальних роздрібних цін на вина і виноробну продукцію (коньяки та вермути) на 50%;
- звільнення від оподаткування коштів, нарахованих за програмою «Національний кешбек»;
- звільнення від ПДФО іноземної допомоги, яку отримують громадяни в інших країнах по тимчасовому захисту (за 2022, 2023 та наступні роки до кінця воєнного стану).
Ще 18 вересня, тобто наступного дня після першого читання законопроєкта у ВРУ, перша заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова заявила, що НБУ не підтримує ініціативу з підвищення податку на прибуток банків до 50%. Вона вважає, що запровадження такого податку може призвести до проблем з капіталом двох державних банків, що спричинить мільярдні витрати бюджетних коштів на їх докапіталізацію.
Водночас НБУ підтримує підвищення податку на прибуток фінансових компаній до 25% (як і для банків) для запобігання ухиленню від сплати податків у фінансовому секторі.
Нові податки 2024 — Чи нашкодять бізнесу норми законопроєкту 11416
Перше, що викликало обурення у ЄБА та експертів галузі в контексті нового закону, — це те, що зміни в податковому законодавстві запровадили, перш ніж провести обіцяні реформи у фіскальних органах та знизити рівень корупції в них.
За даними, що наводить Мирослав Лаба, потенційні річні втрати держбюджету від тіньової економіки становлять близько 400 млрд грн, з яких втрати від:
- контрабанди — 120−150 млрд грн;
- контрафакту та нелегальної торгівлі — 46−51 млрд грн;
- зарплат у конвертах — 70−110 млрд грн;
Кроків до подолання цієї ситуації з боку влади, на думку експерта, так й не відбулось. Замість цього уряд вирішив підвищити податки, порушивши власні обіцянки та логічний плин подій. Важливо розуміти, що податки сплачує саме легальний бізнес, тому для пошуку додаткових надходжень до бюджету уряду варто було б спочатку зменшити перешкоди для його діяльності, зокрема корупцію, каже Мирослав Лаба.
Тим паче що ще у лютому 2018 TADAT (the Tax Administration Diagnostic Assessment Tool), фахівці МВФ та Світового банку розробили Концепцію реформи Державної фіскальної служби України та План дій з реформи податкової та митниці, які досі не реалізовані.
«Третій рік війни — податковою та митною службою керують посадові особи у статусі виконувачів обов’язків, проведення відкритих конкурсів призупинено, публічні реєстри закриті, інформація про діяльність фіскальних служб максимально обмежена у публічній площині. Внутрішня безпека митної служби організовує збір хабарів, керівників територіальних управлінь податкової служби арештовують за вимагання коштів з бізнесу за видачу ліцензій та розблокування податкових накладних. Натомість всі послаблення для бізнесу по штрафах та перевірках відмінено, і пропонується ще більший тиск з оподаткування. Так не повинно бути», — наголошує експерт.
По-друге, ані громадськість, ані бізнес не бачили розрахунків уряду щодо того, який економічний ефект має дати збільшення податків. Яким, за оцінками урядовців, може бути вплив від ухвалення законопроєкту на економіку України, потенційні інвестиції, подальшу роботу бізнесу, — достеменно невідомо, зазначили у ЄБА.
«Читаючи пояснювальну записку до урядового законопроєкту 11416 ми не знайдемо у ній відповідь на питання, чому саме було прийнято те чи інше рішення. Відсутні розрахунки, аналіз регуляторного впливу, як це вплине на діяльність бізнесу, експортний потенціал, здатність українського бізнесу конкурувати на світових ринках. Відсутня інформація про вартість імплементації таких ініціатив для Державного бюджету та витрат бізнесу на запровадження нового регулювання, форм обліку та звітності», — коментує брак пояснень від укладачів законопроєкту 11416 Мирослав Лаба.
У ЄБА переконані, що збільшення податків в запропонованому проєктом закону вигляді може призвести до зворотнього від очікувань урядовців ефекту, а саме — до згортання бізнесу та зменшення надходжень в бюджет.
Нардеп Ярослав Железняк стверджує, що цьогоріч такі податкові зміни принесуть до бюджету 58 млрд грн, та 137 млрд грн — наступного року.
