OSOBY. COM. UA
Надзвичайну впливовість постаті глави ОПУ Андрія Єрмака в сучасній українській політиці важко переоцінити — вона очевидна всім.
Відсутня в Конституції посада за наявності на ній екскінопродюсера й бізнесмена, фактично, за своїми неформальними повноваженнями, стала в Україні навіть вищою за віцепрезидентську в США. “Кажемо: Зеленський, розуміємо – Єрмак”, – давно вже не жарт і не гіпербола. Такі нині політичні реалії.
Тим вагоміші заяви Єрмака відносно перспектив російсько-української війни і тим більше вони непокоять, враховуючи далеку від української та європейської ментальність їхнього автора, чия діяльність до повномасштабного вторгнення вказувала на його проросійські симпатії. Чого лише вартує скандальна участь Єрмака у “Вагнер-гейті”, коли була зірвана блискуча операція СБУ з затримки російських головорізів – майбутніх вбивць українців у великій війні. Але не факт, що попри яскраво патріотичну риторику, до якої нині майстерно вдається Єрмак, ті проросійські інтенції зникли, а він – повністю переродився у “щирого українця”.
Нині посадовець проти переговорів з росією і заявляє, що умовою для них є повернення до кордонів 23 лютого 2022 року, а то й 1991-го. Тим часом, зважте на цю надважливу і трагічну для України обставину, росія захоплює все нові території. Рашисти окуповують Селидове. Єрмак – проти переговорів. Війська рф просуваються все далі і, на жаль, Україна не має такого чудодійного засобу, аби завадити повзучому наступу російської нечисті. Дуже багаточисельної…
Давайте продовжимо логічну лінію… А якщо, не приведи Господи, буде окупований Часів Яр? Бо ніякої ж гарантії, що цього нізащо не станеться – немає. То Єрмак теж буде проти переговорів? А Покровськ?.. Єрмак – знову проти? А якщо дійде до Слов’янська? Єрмак – так само палко виступатиме проти переговорів? З тією ж жорсткою, нібито патріотичною мотивацією?
А чи немає тут підступу з боку глави ОПУ? Свідомого, навмисного… Чи не станеться так, що коли росія окупує весь Донбас і почне штурмувати Запоріжжя й сунути до Дніпра, тоді Єрмак скаже: все, в нас немає виходу – йдемо на переговори! Відтак, капітуляційні умови путінського миру Єрмак вже легко пояснюватиме єдино можливим засобом, аби запобігти окупації росією всієї лівобережної України.
Сучасні і не на нашу користь обставини, що складаються на фронті, засвідчують, що в інтересах України виступати за переговори вже зараз! Примушувати до них путіна! Через дипломатичний тиск на нього наших найсильніших стратегічних партнерів: США, Великої Британії, Німеччини, Франції, всього ЄС та із можливим, як би це парадоксально не звучало, залученням до цього… Туреччини, Китаю, Індії, Бразилії. Поки не захоплені всі міста Донбасу! А значить є простір для маневрів у дипломатичній війні – відчайдушній, не на життя, а на смерть, як б’ються наші Воїни . Мета – корейський або німецький (Германський) варіант зі вступом країни до НАТО та ЄС підконтрольною українському уряду територією.
Бо чим далі просунеться ворог, а саме це зараз відбувається і припинення цьому не передбачається, тим слабшою буде позиція України на майбутніх переговорах. Єрмак не може цього не розуміти. А тепер додайте сюди снарядний дефіцит на фронті, причому є такі експерти, що вбачають в цьому явищі штучну природу, тобто через непрофесійне управління логістикою або й навмисно влаштовану ситуацію. А ще врахуйте більш, ніж сумнівні звільнення та призначення воєнних кадрів, що автоматично полегшують вороже просування. Ціна їм – втрачені людські життя або полон у нелюдських умовах з постійними знущаннями та катуваннями.
Якщо із Валерієм Залужним українці асоціювали мобільний і дуже успішний захист та блискавично організовані точкові прориви ворожого фронту, аж до його обвалу, як це сталося на Харківщини, то з наступником генерала та новопризначеними кадрами – лише болючі поразки і відступи. Але завдяки близькості до Єрмака генералу Сирському нічого не загрожує, скільки б територій він не втратив… А чи не в тому і полягає задум?
Просування ворога на захід і нав’язування ним капітуляційного миру може бути цілком вигідною для Єрмака справою. Адже знесиленою, слабкою й упокореною Україною буде значно легше керувати. Якщо для тебе найголовніше – влада як така, а не Держава та український інтерес
То чи не є декларована Єрмаком рішуча відмова від переговорів до виконання агресором умови з повернення до кордонів 23 лютого 2022 року чи навіть 1991-го – такою собі патріотичною завісою, ширмою для реалізації підлих і підступних антиукраїнських, катастрофічних для України сценаріїв? Мета яких – поневолення й упокорення України, позбавлення її української ідентичності, без перспективи вступу до ЄС та НАТО. А саме такими, як виглядає, будуть капітуляційні угоди, якщо росія захопить весь Донбас і загрожуватиме Запоріжжю, Дніпру та всьому Лівобережжю.
А ще давайте поміркуємо про Єрмака як загрозу державному суверенітету України, враховуючи наступну інформацію для роздумів, адже свого часу він:
- влаштував таємну зустріч Зеленського з ексочільником ФСБ Патрушевим в Омані;
- врятував “вагнерівців” в Білорусі, зірвавши спецоперацію СБУ;
- вперто заперечував загрозу російського нападу попри очевидну небезпеку великої концентрації російських військ на кордоні;
- інспірував розмінування Чонгару та оголення українського півдня від сил оборони;
- не зважав на численні попередження США про неминучість російського вторгнення;
- під надуманими звинуваченнями запроторив за грати полковника Червінського у помсту за його викриття своєї ролі у зриві спецоперації проти “вагнерівців” у Білорусі;
- наполіг на контрнаступі ЗСУ влітку 2023 року попри відсутність для ворога ефекту несподіванки (як це було під час блискавичного прориву ЗСУ на Харківщині) і добре підготовлені й укріплені армією рф захисні рубежі; наступ, що не відповідав тактиці “мобільної оборони” генерала Залужного, очікувано виснажив та знекровив українську армію, заклавши основу для подальшого вкрай несприятливого для України сценарію розвитку бойових дій;
- ігноруючи незгоду наших головних і найдієвіших союзників, домігся звільнення ефективного й прозахідного командувача Залужного, внаслідок чого Україна почала зазнавати болючих поразок на фронті, що сприяло деморалізації в армії та зневірі в суспільстві.
- попри критичні втрати і поразки на фронті організовує “самміти миру” з практично нульовою користю для дипломатичного вирішення воєнного конфлікту, адже прийняті на заході декларації ніяк не сприяють у можливих перемовинах з росією, яка в цей час окуповує все нові села та містечка.
Кожен з вищеперелічених кроків вочевидь іде на шкоду України та на користь росії. Діяльність Єрмака до болю нагадує сучасну реінкарнацію Штірліца. Полковник Ісаєв теж робив свою справу під прикриттям особистої та безмежної відданості фюреру й рейху. Кожен з кроків Єрмака – це ніби “справа фізика Рунге”, відстороненого Штірліцем за надуманими приводами від розробки для Вермахту найсучаснішої зброї.
Тоді той Штірліц працював проти абсолютного зла, персоналізованого Гітлером. Чи не виходить так, що нині Єрмак працює не проти, а на абсолютне зло в особі путіна і його рашистський рейх?
Олексій Мазур, Дніпро
