Виконувати бойові завдання у будь-якій місцевості тренуються солдати, сержанти і офіцери закарпатського підрозділу Нацгвардії.
Оборона рубежів починається з облаштування позицій. Отже потрібно швидко і правильно побудувати опорний пункт. Найкраще укриття – це окоп, а маскування – це ліс, тому в діло йдуть сокири, кайла і лопати.
«Лінь – головний ворог. Коли виходимо на визначену точку, то одразу окопуємось. Працюємо парами: один прикриває, другий копає. Потім міняємось. Коли все готово, то ми з’єднуємо наші позиції – з’являються проходи. Потім облаштовуємо перекриті щілини і бліндажі. Маскування – обов’язковий елемент. Дерева нам в цьому допомагають, але з безпілотника все одно видно і траншеї, і бруствери. Тому маскуємо гіллям і спеціальними сітками, робимо як справжні бліндажі. Звісно, що повністю все замаскувати неможливо, тому, щоб ввести противника в оману, робимо хибні укріплення і вогневі точки», – розповідає гвардієць з позивним «Млин».
Над облаштуванням позицій працює весь підрозділ: сокири і лопати і в солдатів, і в офіцерів. Там, де навчальні позиції вже побудовані, гвардійці відпрацьовують зачистку окопів. Працюють по двоє, обережно проходять всі кути і шукають приховані укриття. На одній з ділянок група не помітила противника, який добре заховався, і тепер у штурмового загону один поранений, якого евакуюють у безпечне місце.
«Під час таких тренувань ми відпрацьовуємо дії підрозділу під час штурму і зачистки позицій противника. Найскладніше – підійти до окопів. Але, коли зайшли, то треба завжди пам’ятати, що там можуть бути, так звані, «лисячі нори», схованки, у бліндажах – декілька приміщень, тому покладатися лише на гранати теж неможна. Треба бути завжди готовим до того, що противник може переховуватись будь-де. Це потребує максимальної уважності та концентрації. Такі заняття проводяться не лише з солдатами, а і з сержантами та офіцерами», – говорить командир роти з позивним «Стінг».
Аби покращити свої навички і передати досвід солдатам, сержанти підрозділів відпрацьовують зачистку приміщень. Займаються на спеціальному тренувальному майданчику, де зведений макет будинку. Працюють злагоджено та швидко. Кожен, закриває свій сектор.
«Працювати в приміщенні важко і небезпечно, адже противник може бути за будь-яким кутом чи дверима. Аби убезпечити себе потрібно діяти злагоджено і довіряти напарнику. Ми вдосконалюємо ці навички у себе і проводимо такі ж тренування з нашими солдатами. Без цього ніяк, адже, щоб навчати інших, потрібно вміти і знати це самому» – говорить сержант «Маус».
Тактична, вогнева, медична і інженерна підготовка ніколи не буває зайвою, адже ці знання допомагають гвардійцям більш ефективно і безпечно виконувати поставлені завдання.
