Понад 90% смертей – від неінфекційних захворювань: на Полтавщині обговорили результати дослідження обізнаності населення щодо НІЗ
У Центрі знань з неінфекційних захворювань КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я Полтавської обласної ради» учасники «круглого столу» обговорили результати дослідження «Обізнаність, ставлення і поведінка щодо неінфекційних захворювань (НІЗ) в Україні у 2024 році».
У засіданні взяли участь понад два десятки представників партнерських державних та неурядових організацій. Серед них – члени Координаційної ради з питань громадського здоров’я при Полтавській ОДА, обласної міжгалузевої цільової робочої групи з питань НІЗ, медики, освітяни, соціальні працівники, активісти, студенти – майбутні педагоги.
Керівниця Полтавського обласного центру громадського здоров’я Ніна Дурдикулиєва представила загальні результати проведеного в цьому році компанією CBR (Consumer and Business Research) у межах україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я» дослідження «Обізнаність, ставлення і поведінка щодо НІЗ в Україні».
«Серед мешканців пілотних областей (Дніпропетровської, Рівненської, Львівської та Полтавської), учасників проєкту «Діємо для здоров’я», проведено експрес-тестування у вигляді телефонного інтерв’ю. Тобто, можна з упевненістю сказати, що це дослідження є достовірним. Воно побудоване на ґрунтовних запитаннях, серйозній методології. Такі дослідження проводилися із 2021 року та в 2022 році. Цьогорічне порівнювалося з ними. За цей період спостерігаються певні зміни в обізнаності та сприйнятті респондентів. Зокрема, щодо стану власного ментального здоров’я, на яке безперечно вплинули події трирічної війни. Загалом, результати досліджень для нас є дуже корисними. І ми так побудували програму нашого «круглого столу», щоб поетапно разом проаналізувати результати проведених опитувань за окремими розділами. Це допоможе зосередитися на важливих речах, на які слід акцентувати нашу спільну діяльність щодо профілактики та контролю НІЗ на Полтавщині. Основні напрямки ми вже занесли до резолюції нашого зібрання. Там намічено багато важливих спільних завдань як для керівників територіальних громад, так і для сімейних лікарів, роботодавців, медіа, соціальних працівників тощо. Сподіваюся на нашу подальшу ефективну міжсекторальну діяльність. Тому чекаю від вас конструктивних пропозицій», – сказала Ніна Іванівна.
Цікавими для учасників зібрання були представлені спікерами результати проведеного дослідження за різними напрямками: види діяльності для підтримки здорового способу життя, як не це вплинула війна, які є головні бар’єри та рушійні сили для зміни поведінки на користь здоров’я.
Приміром, головними уявленнями з понад 800 опитаних українців про профілактику НІЗ, серед більшості досі переважають переконання про важливість підтримання фізичної активності (і це не лише пресловуті 10 тисяч кроків, а й хатня робота, праця на городі тощо). Люди також розуміють, що для профілактики цукрового діабету корисно щодня споживати достатню кількість овочів та фруктів, а щоб не мати проблем з високим артеріальним тиском – не пересолювати їжу та більше рухатися, особливо на свіжому повітрі. Але сумна статистика про захворюваність продовжує хвилювати – понад 90% смертей від НІЗ та понад 80% втрачених років потенційного життя!
Ніна Дурдикулиєва звернула увагу, що оскільки соціальні мережі продовжують бути основним джерелом інформації про здоров’я, а користувачі віддають перевагу сторінкам і каналам експертів у цій галузі та спільнотам, то цьому варто приділити особливу увагу: «Бо це цікаво для всіх, не лише для молоді, а й для людей старшого віку. Більшість дивляться Тік Ток та Ютуб, вірять міфам, довіряють часто й сумнівним порадам. Тому маємо пробіл – мало ще лікарів-блогерів (наприклад, сімейних, ендокринологів, онкологів, кардіологів), від яких можна почерпнути цікаві, не вимушені, корисні та науково підтверджені поради про здоров’язберігаючі технології. Цьому плануємо присвятити наступні зустрічі та навчання в рамках проєкту «Діємо для здоров’я»».
Як у дослідженні представлена самооцінка стану здоров’я та які саме респонденти мають загальні уявлення щодо здорового способу життя, розповіла кандидат медичних наук, доцент Полтавського державного медичного університету Інна Бєлікова. Вона зауважила, що для отримання результатів загалом по 4 пілотним областям було застосовано зважування. Частку області у загальній вибірці було скореговано відповідно до частки дорослого населення кожної області у структурі дорослого населення України. Більшість опитаних – наймані працівники та пенсіонери. Особливістю Полтавської області було те, що більша кількість опитуваних складали люди віком понад 66 років.
Пані Інна говорить: «Відповіді респондентів говорили самі за себе. Є обізнаність, зацікавленість. Проте мало дії. При запитанні «що ми робимо, щоб зберегти своє здоров’я?», я особисто також замислилася – а що я роблю? Щоденна зарядка, прогулянки, руханки на роботі, зосередження на позитивних думках та багато інших засобів для збереження здоров’я існує. Думаю, що нам треба використовувати різні канали інформації (Інтернет-сайти, соцмережі, на заняттях в школах та вузах, на прийомі у сімейного лікаря, в аптеках, будь-де). Головне – всіляко доносити до наших громадян: знати та робити – різні речі. Бо буває так, що коли вже людина знаходиться «на порозі смерті», тоді приймає рішення кинути курити чи вживати алкогольні напої».
Про поширеність, обізнаність і поведінку щодо НІЗ повідомив завідувач Центру знань з НІЗ Володимир Голубєв. Його основний посил – треба підвищувати стурбованість наших співгромадян про можливість захворіти на онкологічну патологію чи інфаркт міокарду. І що кожен може власними зусиллями зробити, щоб цього не сталося.
Які є джерела інформації та способи впливу щодо здорового способу життя і профілактики НІЗ згідно проведених опитувань розповіла Олена Рижикова – фахівець з громадського здоров’я КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я ПОР». Не лише соціальні мережі, поради родичів чи сусідів, сімейних лікарів чи соціальна реклама є джерелами. Опитувані чули й приймали участь у деяких комунікаційних кампаніях (приміром, у «Мисливці за діабетом», «365 днів турботи», «Стань нам варті свого серця» тощо).
Про важливі напрямки формування поведінки школярів, сприятливої для збереження і зміцнення здоров’я, розповіла онлайн Таїсія Ярошенко – координатор «Здорової школи» у Полтавській області україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я».
Учасники «круглого столу» обговорили як доцільно використовувати результати цих цікавих та корисних проведених досліджень і внесли свої пропозиції до резолюції, заповнили анкети зворотнього зв’язку.
Детально про результати проведення опитувань можна подивитися на сайті проєкту «Діємо для здоров’я», де кожен для себе зможе почерпнути щось корисне.
Як зауважив учасник «круглого столу», головний експерт Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОВА за фахом «Внутрішні хвороби» Іван Шумейко, дійсно, НІЗ – бич сучасного суспільства. Будемо разом продовжувати пошук важелів впливу як на пацієнтів, так і на лідерів думок, щоб дбати про життя та здоров’я населення, говорити та діяти скрізь, де це можливо.
КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я Полтавської обласної ради»
