Підсумки 2024 року в освіті: виклики, зміни, перспективи

У 2024 році освітня система України переживала значні зміни, сповнені як позитивних зрушень, так і викликів

2024 рік добіг кінця, залишаючи по собі сліди важких випробувань і нових викликів для українського суспільства. Третій рік повномасштабної війни змусив державу зосередити пріоритети на обороноздатності, захисті громадян і боротьбі за виживання.

Утім, освіта має залишатися важливим елементом суспільного життя, адже саме її стан формує підґрунтя для відновлення країни, розвитку людського капіталу та перспективи майбутніх поколінь. У 2024 році освітня система України переживала значні зміни, сповнені як позитивних зрушень, так і викликів, що можуть посилити вже наявні проблеми.

Водночас варто визнати, що увага держави та суспільства до проблем освіти, на жаль, залишається недостатньою. Про проблеми освітньої сфери традиційно згадують напередодні 1 вересня та професійного свята педагогів.

Попри складні обставини, освітня система продовжувала функціонувати та реагувати на нові реалії. Адже головна мета освіти – всебічний розвиток особистості як найвищої цінності суспільства – залишається незмінною навіть у найважчі часи.

Редакція ОСВІТА.UA пропонує перелік ключових подій і тенденцій у сфері освіти за 2024 рік та огляд їхнього впливу на систему й майбутні перспективи.

Проведення НМТ та вступної кампанії

Одним з головних позитивних явищ 2024 року стало збереження справедливої моделі оцінювання та зарахування вступників на навчання. Безумовно, цей рік став черговим випробуванням для організації національного мультипредметного тесту та вступної кампанії. Попри складні умови воєнного стану, Український центр оцінювання якості освіти та його регіональні підрозділи змогли забезпечити відносно стабільний процес проведення НМТ. Модель проведення комп'ютерного тестування поступово імплементується в практику оцінювання знань вступників.

Цього року, як і в попередні роки масштабної війни, УЦОЯО провів колосальну роботу з організації тестування в Україні та за кордоном. Додатковим викликом стало зростання кількості вступників, які складали єдиний вступний іспит для вступу в магістратуру й аспірантуру.

Особливо чутливою проблемою НМТ є психоемоційний стан учасників тестування, які стикаються зі значним навантаженням під час роботи над тестом із чотирьох предметів в один день, а також через відключення електропостачання, оголошення тривог тощо.

Вступна кампанія до закладів вищої освіти в Україні в 2024 році пройшла в умовах продовження війни. Продовжилась практика електронного подання заяв через Єдину державну електронну базу з питань освіти. Це значно спростило процес вступу й дозволило зберегти доступ до освіти в умовах війни.

Формування рейтингових списків вступників і зарахування на навчання відбулося за передбаченим графіком. Водночас через об'єктивні причини загальна кількість студентів, які вступили на навчання у 2024 році, порівняно з минулим роком стала меншою на 80 тисяч осіб.

Заробітна плата освітян і «вчительська тисяча»

Проблема заробітної плати освітян є однією з найбільш актуальних в Україні, а низький рівень оплати праці залишається викликом для забезпечення стабільності та розвитку освіти.

У 2024 році в Україні планувалося двоетапне підвищення заробітної плати вчителів: з 1 січня на 10% та з 1 квітня – на 12%. Однак підвищення з 1 квітня не відбулося. Таким чином, у 2024 році зарплата вчителів збільшилася один раз – 1 січня.

Окрім того, збільшення розміру військового збору у 2025 році з 1,5% до 5% зменшить рівень доходів освітян.

Незначною компенсацією є встановлення шкільним педагогам щомісячної доплати за особливі умови праці. З 1 січня 2025 року розмір щомісячної доплати дорівнюватиме 1 300 грн. (1000 грн «на руки»), а з 1 вересня розмір доплати дорівнюватиме 2 600 грн (2000 грн «на руки»). Водночас інші педагогічні працівники доплати не отримають.

Проблема заробітної плати освітян є серйозною перешкодою для розвитку освітньої системи України. Низька оплата праці впливає на мотивацію педагогів, їхнє професійне зростання і здатність упроваджувати інновації. Ініціатива з виплати «вчительської тисячі» є кроком на підтримку вчителів, але його ефективність є сумнівною через малий розмір виплат і обмежену доступність для всіх педагогів.

Перезапуск НУШ у базовій школі

У 2024 році в Україні відбулася спроба перезапуску Нової української школи в базовій ланці (5–9 класи), упровадження якої після повномасштабного вторгнення було практично призупинено.

Попередні проблеми, пов’язані з недостатньою підготовкою педагогів і впровадженням нових методик, призвели до негативних наслідків у якості освіти, зокрема в 5–7 класах. У той час, коли вчителі мали пройти навчання, щоб упроваджувати нові методики, ресурси були перенаправлені на підтримку освітньої системи в умовах війни. Багато педагогів не мали достатнього розуміння нових стандартів і форматів навчання.

Учителі подекуди продовжують викладати за старими методиками, що не відповідають цілям НУШ. Показовим є вибір педагогами тих модельних програм і підручників для 5–7 класів, які мінімально відрізняються від програм і підручників попереднього покоління.

Нерозуміння вчителями нових підходів Державного стандарту базової середньої освіти та відсутність чітких рекомендацій спричинило плутанину серед педагогів і зниження ефективності освітнього процесу. Зокрема, значний спротив у вчителів викликає нова система оцінювання за групами результатів, запропонована МОН. Наприкінці року навіть зʼявилася петиція до Кабінету Міністрів України з вимогою скасувати наказ, що затверджує рекомендації щодо нової системи оцінювання. На думку вчителів-підписантів петиції, рекомендації не сприяють покращенню якості освітнього процесу, а тільки створюють додаткове бюрократичне навантаження для педагогів.

Перезапуск реформи має на меті виправити попередні помилки та забезпечити вчителів необхідними інструментами для роботи.

Упровадження освітніх грантів

За ініціативою Міністерства освіти і науки цього року реалізовано експеримент із упровадження системи грантів для здобуття вищої освіти. Метою реалізації проєкту є охоплення більшої кількості студентів державною підтримкою.

Державний грант для здобуття вищої освіти – це фінансова підтримка, надана державою студентам контрактної форми навчання для покриття витрат на здобуття вищої освіти. Отримати грант на навчання могли студенти програм бакалаврату, які отримали високі бали НМТ, але не змогли вступити на навчання за кошти держбюджету. Водночас грант покриває лише частину вартості навчання.

За результатами апробації у 2024 році експеримент було визнано вдалим і в МОН, і в парламенті, через що Верховна Рада має ухвалити законопроєкт, яким система грантового фінансування здобуття вищої освіти має бути імплементована в освітнє законодавство.

Система державного замовлення буде збережена й охоплюватиме підготовку фахівців за спеціальностями, що мають особливий пріоритет для держави.

Суттєві зміни в процедурі вступу в аспірантуру

За два роки повномасштабного вторгнення контингент аспірантів в Україні зріс у 2,5 рази. Але таке суттєве зростання кількості, на думку посадовців і громадськості, було повʼязано із наявністю можливості бронювання аспірантів від мобілізації та не мало нічого спільного з розвитком науки в Україні. Саме з цим фактом пов’язані суттєві зміни в процедурі вступу для отримання ступеня доктора філософії.

Зокрема, цьогоріч було скасовано контрактну форму денного навчання в аспірантурі, відтак на контракт можна було вступити лише на заочну або вечірню форму навчання (що не надають права на бронювання). При цьому кількість бюджетних місць для навчання була встановлена на рівні 7 тисяч, натомість кількість осіб, які мали намір здобувати ступінь доктора філософії або доктора мистецтва у 2024 році, становила 140 тисяч.

Окрім того, усі вступники в аспірантуру мали складати єдиний вступний іспит, а мінімальний прохідний бал змінювався кілька разів, і зрештою в частині тесту загальних навчальних компетентностей він був встановлений на рівні 160 рейтингових балів з 200 можливих.

У МОН такі різкі зміни, які відбувались уже в час вступної кампанії, пояснили потребою протидіяти перетворенню навчання в аспірантурі на інструмент уникнення мобілізації.

Оптимізація мережі закладів вищої освіти

У 2024 році Міністерство освіти і науки розпочало масштабний процес оптимізації мережі університетів.

За логікою МОН, ініціатива спрямована на покращення якості вищої освіти, раціоналізацію використання ресурсів та адаптацію мережі вишів до нових демографічних викликів.

Планується, що реорганізація університетської мережі дозволить створити потужні освітні хаби. Проте реформа потребує ретельного планування, прозорості та врахування потреб усіх зацікавлених сторін.

Під час оптимізації мережі вишів враховується кілька факторів – кількість населення в місті, де розташований університет, кількість студентів, викладацький склад, наявність матеріально-технічної бази тощо.

Протягом 2024 року розпочато перший етап модернізації, тобто первинне об’єднання (укрупнення) шляхом посилення класичних університетів. Наступний етап передбачатиме формування потужних «інноваційних центрів». У результаті реформи очікується зменшення кількості державних цивільних вишів орієнтовно до 100 одиниць.

Водночас такі об‘єднання часто викликають спротив серед колективів університетів. Працівники часто побоюються скорочень, урізання фінансування та інших негативних економічних наслідків. Колективи вишів часто відчувають, що їхні інтереси ігноруються, а рішення приймаються виключно згори.

Для зменшення спротиву, вочевидь, важливо забезпечити прозорість процесу, залучити всі зацікавлені сторони до обговорення і врахувати їхню думку під час прийняття рішень. Втім, у МОН воліють не афішувати непопулярні рішення заздалегідь, відчуваючи, що завчасний розголос заважатиме уряду ухвалювати непопулярні рішення.

Виклики та розвиток процесу сертифікації вчителів

Сертифікація вчителів в Україні – це відносно новий процес, спрямований на підтвердження професійної компетентності педагогів, заохочення їхнього розвитку та підвищення якості освіти. Розпочатий у 2019 році, цей процес спочатку охоплював лише вчителів початкових класів у межах реформи Нової української школи. У 2023 році до сертифікації доєднались учителі математики та української мови й літератури, у 2024 році – учителі історії, а у 2025 році заплановано розпочати сертифікацію вчителів англійської мови.

Учителі, які успішно проходять сертифікацію, отримують надбавку до зарплати в розмірі 20% та автоматичне проходження чергової атестації. Сертифікат є підтвердженням рівня професіоналізму. Окрім того, сертифіковані вчителі можуть стати менторами для інших педагогів, брати участь у розробленні освітніх програм або працювати експертами.

Водночас процес сертифікації має кілька викликів. По-перше, підготовка педагогів є недостатньою, бо не всі вчителі добре обізнані з вимогами законодавства до організації освітнього процесу. По-друге, сертифікація зустрічає опір з боку частини вчителів. Деякі педагоги сприймають її як додаткове навантаження, а не можливість для розвитку. Саме з цим можна пов’язати той факт, що вчителі не вичерпують загальнонаціональних квот, визначених МОН для реєстрації, а успішно проходить сертифікацію не більше ніж третина педагогів.

Запуск реформи профільної середньої освіти

У 2024 році Україна розпочала реформу старшої (профільної) середньої школи, що є ключовим етапом реалізації Концепції Нової української школи. Головна мета реформи – адаптувати освіту до сучасних викликів, підготувати учнів до свідомого вибору професії або подальшого навчання у вишах.

Для реалізації цієї мети затверджено Державний стандарт профільної середньої освіти, де визначено структуру навчання. У стандарті визначено, що учні 10–12 класів мають можливість обирати профільні предмети залежно від своїх інтересів і майбутніх планів, окреслено мінімальний і профільний набір предметів, а також передбачено гнучкість освітніх програм, за якої школи адаптуватимуть програми до потреб учнів і регіональних особливостей.

Реформа передбачає, що учні здобуватимуть профільну освіту переважно в академічних і професійних ліцеях.

Академічні ліцеї будуть призначені для учнів, які зорієнтовані на вступ до університетів. Тут буде запропоновано поглиблені програми за різними профілями.

Професійні ліцеї зорієнтовані на здобуття професійної освіти паралельно із загальноосвітньою.

Наразі триває робота з формування оптимальної мережі ліцеїв, що передбачає концентрацію ресурсів для створення закладів із сучасною матеріальною базою, лабораторіями, майстернями, спортивними залами й пансіонами. Планується, що в кожному районі чи громаді мають бути доступні ліцеї, які відповідають освітнім потребам учнів.

Міністерство освіти і науки спільно з місцевими адміністраціями активно проводить презентацію реформи для педагогів, учнів і батьків.

Викликом реформи є недостатнє фінансування, оскільки формування мережі ліцеїв вимагає значних ресурсів на будівництво, модернізацію та оснащення навчальних закладів. Також у сільській місцевості бракує закладів із сучасною інфраструктурою.

Окрім того, реформа стикається зі спротивом місцевих громад, у деяких регіонах реорганізація шкіл викликає негативну реакцію через побоювання втрати доступу до якісної освіти.

Криза вчительської професії в Україні

Професійна спільнота українських учителів переживає серйозну кризу, яка стала наслідком багаторічного ігнорування ключових проблем у сфері освіти. Низька оплата праці, випадки булінгу педагогів і значний відтік кадрів зі шкіл несуть стратегічну загрозу для майбутнього держави.

Однією з найбільш гострих проблем є низька заробітна плата вчителів. Середня зарплата педагога в Україні залишається відчутно нижчою за середню по країні і значно поступається зарплатам у приватному секторі та інших державних сферах.

Молоді спеціалісти часто отримують заробітну плату, яка не забезпечує навіть базових потреб, що змушує їх шукати додаткову роботу або взагалі змінювати професію. Відсутність фінансових стимулів призводить до низької мотивації та перешкоджає професійному зростанню.

Також останніми роками все частіше фіксуються випадки булінгу педагогів як з боку учнів, так і з боку батьків.

Бюрократична перевантаженість роботи вчителя, згідно з результатами опитувань освітян, є не менш вагомим чинником при ухваленні рішення про вихід із професії.

Наразі особливо відчутний відтік молодих спеціалістів, які не бажають працювати в таких умовах.

Убачається, що без розвʼязання ключових проблем – низької оплати праці, булінгу педагогів і відтоку кадрів – освітня сфера може зазнати ще більших втрат уже в найближчій перспективі.

Ініціатива уряду щодо переходу до офлайн-навчання

У 2024 році уряд України ініціював впровадження комплексної політики «Школа офлайн», що передбачає максимальне охоплення учнів очним навчанням. Цією комплексною політикою опікується Міністерство освіти і науки спільно з офісом віцепрем’єр-міністра Михайла Федорова. Реформа спрямована на повернення дітей до традиційного навчального середовища, що сприяє їхньому соціальному, емоційному та академічному розвитку, а також на відновлення стабільності освітнього процесу після тривалого періоду дистанційної освіти, викликаної війною та пандемією.

З цією метою був виданий наказ Міністерства освіти і науки №850. У межах політики «Школа офлайн» було передбачено до кінця 2024 року вивести на очне навчання 300 тисяч дітей. Рішення здебільшого стосувалося переміщених школярів, які досі навчаються онлайн з учителями своїх шкіл. За ідеєю урядовців, діти з числа ВПО мають навчатися за місцем фактичного проживання.

Водночас, на думку громадськості, ініціатива практично знищувала систему освіти на тимчасово окупованих територіях, залишаючи дітей без освіти, а вчителів – без роботи.

Відтак за результатами урядової наради було відкликано наказ №850 і створено робочу групу для напрацювання пропозицій із проблемних питань. До робочої групи були включені чиновники МОН, народні депутати, представники громадських організацій та Асоціації міст України.

Планується, що ініціатива переходу переміщених школярів до офлайн-навчання за місцем фактичного перебування буде реалізована з 1 вересня 2025 року.

Вплив донорських проєктів на освітні політики держави

Донорські організації продовжують активно впливати на освітні політики Міністерства освіти і науки. Незважаючи на значний внесок грантових організацій у розвиток освіти, їхня діяльність часто має несистемний характер і послаблює суверенітет МОН в ухваленні рішень.

Іноді це призводить до ситуації, коли освітні ініціативи та реформи реалізуються не на основі національних стратегій і потреб, а на умовах побажань донорів, або тих, хто реалізує донорський ресурс в Україні.

Багато грантових організацій фінансують окремі проєкти, які часто не інтегровані в загальну стратегію національної освітньої політики. Це може призвести до фрагментації освітніх ініціатив, де кожен проєкт має свою мету та результати, не завжди узгоджені між собою чи з національними пріоритетами. Такі проєкти можуть не мати довгострокового ефекту, оскільки після завершення фінансування часто припиняється й сама ініціатива.

Грантові організації часто зосереджуються на певних аспектах освіти, як-от цифровізація, підвищення кваліфікації вчителів, надолуження освітніх втрат або розвиток інклюзивної освіти, залишаючи інші проблеми менш підтримуваними.

Окрім того, запровадження реформ або методик, що мають успіх в інших країнах, не завжди є оптимальним для української системи освіти. У такому разі може виникнути ситуація, коли освітня політика почне адаптуватися до вимог донорів, а не до реальних потреб учнів і педагогів.

І хоча донорські організації можуть приносити значну користь освітній системі, важливо ретельно оцінювати їхній вплив. Необхідно зберігати баланс між зовнішнім фінансуванням і національними потребами, щоб уникнути залежності від грантів і забезпечити сталий розвиток освітніх реформ.

Започаткована реформа підручникотворення

Проблема підручникотворення в Україні є однією з актуальних у сфері освіти, оскільки від якості навчальних матеріалів залежить ефективність навчання та розвиток учнів. Підручники мають бути не тільки інформаційно насиченими, але й адаптованими до сучасних потреб освіти, наукових досягнень і технологічних змін.

Відтепер за рішенням уряду, Міністерство освіти і науки проводитиме обов’язкову апробацію навчальної літератури, що виготовляється за кошти державного бюджету, на предмет відповідності вимогам законодавства.

Також за рішенням Кабінету Міністрів відповідальним за проведення конкурсного відбору шкільних підручників призначено Український інститут розвитку освіти, який замінить Інститут модернізації змісту освіти. Діяльність ІМЗО була визнана неефективною та такою, що призводить до збитків держави внаслідок непрозорих конкурсів на закупівлю підручників.

За інформацією МОН, реформа системи підручникотворення спрямована на створення таких підручників, які не лише інформують, але й розвивають критичне мислення, креативність та інші важливі компетенції учнів.

Це аж ніяк не перша спроба реформувати процес створення підручників в Україні. Чи виявиться чергова спроба вдалою, буде зрозуміло в найближчі роки.

Створення безпечного середовища в школах

Адміністрації шкіл та місцева влада продовжують працювати над створенням безпечного середовища в школах. І це не лише облаштування укриттів чи дотримання положень Санітарного регламенту.

Наразі триває законотворча діяльність щодо запровадження заходів безпеки в закладах освіти. У першому читанні прийнято закон, який зобов’яже шкільних директорів розробити правила перебування на території та в приміщеннях закладу, а також облаштувати територію школи огорожами, металодетекторами, тривожною кнопкою тощо.

Окрім того, для убезпечення дітей створено Службу освітньої безпеки, яка вже розпочала діяльність у понад 1000 українських шкіл. Офіцерами Служби є поліцейські, які пройшли спеціальне навчання і виконують правоохоронну, наставницьку та просвітницьку функцію. Поліцейські Служби освітньої безпеки слідкують за безпекою учасників освітнього процесу, комунікують з екстреними службами, припиняють правопорушення та контролюють перепускний режим. Наразі долучення до програми є добровільним.

Такі заходи мають унеможливити прояви булінгу щодо учнів і вчителів, відомості про які періодично шокували громадськість протягом 2024 року.

_____________________

Озираючись на 2024 рік, можна констатувати, що 2025 року в освітній галузі України збережуться значні виклики, повʼязані з проблемами якості освіти, освітніми втратами, фінансуванням, відтоком молоді за кордон, виходом освітян із професії, доступністю освіти тощо.

Освітня система потребуватиме комплексних реформ, значних інвестицій, зміцнення соціальних гарантій, щоб подолати ці виклики та забезпечити якісну освіту.

Дорогі колеги-освітяни!

Наступний рік стане черговим роком стійкості та звитяги українців і українок.

Зичимо вам вам здоров’я, витримки та нових досягнень у вашій важливій справі.

Ви – справжні герої нашого часу, адже через вашу сподвижницьку працю Україна наближає свою перемогу та будує своє майбутнє.

Нехай новий рік принесе вам гармонію та нові можливості для професійного зростання.

Дякуємо за вашу працю і бажаємо щастя та успіху у 2025 році!