Законодавча ініціатива щодо створення україномовного середовища не містить механізму його реалізації
Норма про мовне освітнє середовище є мертвонародженою, – Бабак
Законодавча ініціатива щодо створення україномовного освітнього середовища в школах не містить механізму реалізації і у разі її ухвалення буде мертвонародженою.
Відповідну думку в інтервʼю Українським новинам висловив голова освітнього парламентського комітету Сергій Бабак, коментуючи законодавчу ініціативу щодо заборони спілкування російською на шкільних перервах.
За його словами, кожен член профільного комітету мав приватну дискусію з автором законопроєкту Наталією Піпою після оголошення нею відповідної ініціативи.
«У мене було одне запитання. А що буде в разі порушення? Мовний омбудсмен прийде, штраф випишуть, що буде? Або ми повісимо на вчителів цю додаткову функцію контролювати спілкування дітей на перервах, або на директора, хто буде за це відповідати? Як відповідати? Який сенс вводити норму, за яку не зрозуміло, що буде, якщо її не виконувати? Я не люблю норми в законодавстві, які мертвонароджені. Я розумію, що це може бути політична позиція, але я проти таких норм. Механізм, закладений в законодавстві, повинен працювати. Або його не потрібно закладати», – зазначив Бабак.
Окрім того, він наголосив, що це питання врегульоване у законодавстві, оскільки наразі дуже чітко і однозначно передбачено, що мовою освітнього процесу є державна.
«Освітній процес – це все, що відбувається на території закладу освіти і поза закладом освіти, якщо він стосується безпосереднього навчання учнів. Є учасники освітнього процесу – це вчителі, учні, батьки. Можна довести до абсолюту, або абсурду, будь-яку норму, але мені здається, що це вже врегульовано», – зазначає голова профільного комітету ВР.
Він також висловив думку, що ця законодавча ініціатива не отримає одностайної підтримки серед депутатів.
«Я вважаю, що цей законопроєкт буде непросто йти, тому що будуть різні думки з цього приводу у депутатів. Я впевнений, що вони будуть полярні і буде навколо нього дискусія. До чого вона прийде – будемо дивитися», – підкреслив Бабак.
Також він наголосив, що більшість депутатів вважають найбільш ефективним засобом позитивно мотивувати молодь переходити на українську.
«Ми всі розуміємо важливість української мови. Ми всі розуміємо необхідність її популяризації, але те, що я бачу по настроям у комітеті, більшість за позитивну мотивацію. Змотивуйте розмовляти українською. Це насправді складний процес. Не можна взяти багато мільйонів людей і сказати, от зараз ви не будете говорити цією мовою, будете говорити іншою мовою. Це прекрасний намір, але потрібні механізми для його імплементації. Дивіться, що зробило українське кіно і література. Сучасна українська озвучка, переклади книг. Це ж квантовий стрибок. Я перестав десь з 2012 року читати книжки і дивитись кіно російською. Не можу, бо мені сучасна українська краще», – підкреслив очільник парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій.
Як відомо, згідно з висновком Головного науково-експертного управління Верховної Ради, норми законопроєкту щодо мовного середовища у школах мають притаманний декларативний характер та не передбачають конкретних і належних механізмів їх реалізації.
