Коли страх накладається на бажання обміняти цінності та сусідів на власний спокій і гроші від упиря… це гидко, це деградація, це і є занепад Європи
Якось одночасно потрапило на очі — виявляється, Ангела Меркель книгу написала. Там вона переконує усіх, що робила все правильно… мовляв, путіну слід було кланятися і коритися, інакше він би напав іще раніше… Україну не слід було терміново посилювати та брати до НАТО, бо ж путін все одно напав би й раніше.
Ріхард Герцінґер зауважує: якщо Угорщина воліє забути радянський танковий примус 1956-го до покори, а Словаччина – операцію "Дунай" 1968-го, якщо східні німці упадають за червоно-коричневим політичним кремлівським варивом… значить, Старий Світ не вивчив домашнє завдання XX століття. Значить, і справді не йдеться, що в Європі перемогла візія свободи. Значить, свободи та цінності – це як кохання, ними треба займатися, лише тоді отримуєш ефект.
І якось усі ці невеселі дволикі нещирі мізансцени віддають déjà vu 38-го.
"Зустрілися друзі та вороги, не запитали жертви, перш ніж почали її четвертувати, нібито в інтересах миру в цьому виродженому, засапаному світі. Вороги не питали. Це ще можна розуміти. Але і друзі не гребували найогиднішими засобами. … Нам не дозволили нічого, навіть боронитися", — уривок із книги "Коли спалахне війна. 1938. Аналіз кризи". Пйотр М. Маєвський
Вироджений, засапаний світ, де ніхто не гребує найогиднішими засобами, а декларовані ідеали девальвували до ролі гумового виробу №2.
Втім, є і хороша новина – комусь випаде доля поставити все на лад, комусь, хто краще пізнав ціну свобод, прав, цінностей і ідеалів.
Хто його зна, чого більше в тій спробі адвокації ницості: банальної боязні глибоко вкоріненої НДРівської дівчинки, чи глибокої травми від російського зґвалтування Німеччини в 1945-му? А може які скелети в шафі фрау Ангели, а ключі від тої шафи в шухлядці Штазі?
А інший текст — колонка Ріхарда Герцінґера в "Тижні", "Невивчені уроки Берлінського муру": "Політичний клас у всіх партіях вперто зберігає переконання, що вони завжди робили все правильно" і "Страх, що надто жорстка позиція щодо росії може "дестабілізувати" її або остаточно зіпсувати відносини з цією великою державою, все ще глибоко вкорінений у менталітеті німецького політикуму".
Ні, напевно просто страх не так ганебно, боятися можуть усі. А от коли страх накладається на бажання обміняти цінності та сусідів на власний спокій і гроші від упиря… це гидко, це деградація, це і є занепад Європи.