Вже 20 років в Україні діє система лікування ВІЛ – антиретровірусна терапія (АРТ). Таке лікування – повністю безкоштовне. І, за умови, якщо людина з ВІЛ ставиться до терапії відповідально та системно, лікування буде ефективним. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну не відобразилося на наданні безкоштовної медичної допомоги людям з ВІЛ. Втім війна атакує ВІЛ-інфікованих з іншого боку – емоційного.
У цій статті розповідаємо, як впливає війна в країні на ВІЛ-інфікованих, які живуть у Кропивницькому та області, та пояснюємо, чому варто приймати антиретровірусні препарати за будь-яких обставин.
Головна державна санітарна лікарка Кіровоградської області Надія Оперчук розповіла, що протягом першого півріччя цього року в області на ВІЛ обстежили понад 27 тисяч людей. Після цього 216 людей взяли на диспансерний облік. Серед інфікованих – 100 жінок (з них 17 – дівчатка) та 116 чоловіків (з них 14 – хлопчики).
Загалом наразі в області на диспансерному обліку перебуває понад 3,5 тисяч людей з ВІЛ. З них 1498 жінок (104 дівчинки) та 2129 чоловіків (102 хлопчики).
1406 людей серед тих, хто перебуває на обліку, мають діагноз СНІД. Це 811 чоловіків та 595 жінок.
Як розповіла Точці доступу Надія Оперчук, певних гендерних особливостей перебігу хвороби ВІЛ у чоловіків та жінок не спостерігається.
“Коли дізналася про свій статус, думала – як жити далі?”
Кропивничанка Мирослава (ім'я змінено – ред.) під час побутової розмови з іншою жінкою на автобусній зупинці поскаржилася тій на здоров’я – погане самопочуття, слабкість та втомлюваність.
Виявилося, що Мирослава спілкувалася із соцпрацівницею Іриною, яка, вислухавши симптоми, порадила їй пройти тестування на ВІЛ. Мирослава почувалася так погано, що погодилася одразу.
Процедуру тестування провели просто на зупинці, адже Ірина мала швидкі тести з собою.
Тест виявився позитивним:
Кілька років після смерті чоловіка я довго була самотньою. Згодом у мене були незахищені статеві стосунки з кількома партнерами. Я не думала тоді, що можу інфікуватися. В той день, коли дізналася, що у мене ВІЛ, думала, як мені жити далі? – розповіла Мирослава.
На момент тестування Мирослава перебувала у стосунках. Жінка також переймалася через те, що могла інфікувати й чоловіка.
Не розгубитися жінці допомогли слова Ірини про те, що наразі з ВІЛ можна повноцінно та довго жити. А медичні препарати для лікування можна отримувати безкоштовно.
Ірина також пояснила Мирославі, що робити далі – звернутися до лікарні і стати на диспансерний облік. Партнеру жінки також необхідно було зробити тестування на ВІЛ.
Втім головним викликом для жінки на той момент було розповісти йому про свій позитивний статус.
Того ж дня Мирослава стала на облік, а наступного – розповіла коханому. Чоловік пройшов тестування, його тест виявився негативним.
Ми припустили, що це може бути період “вікна” – в цей час ВІЛ уже є у крові людини, однак аналіз на антитіла до нього ще негативний. Тому я радила пройти повторне тестування за півроку. На цьому етапі я порадила чоловіку, в якого високий ризик інфікування ВІЛ, доконтактну профілактику, – розповіла Ірина.
Пояснює – йдеться про приймання антиретровірусних препаратів для зниження ризику інфікування ВІЛ. Чоловік погодився. У медзакладі обоє отримали необхідні для лікування препарати.
Мирослава та її партнер розпочали лікування наприкінці березня.
І, хоча минуло не багато часу, жінка вже відмічає, що її самопочуття покращується, – додала Ірина.
“Мій друг відмовлявся робити тестування”
Олександр із Кропивницького вже кілька років отримує антиретровірусну терапію. Його друг Микола (ім’я змінено – ред.), який живе у невеликому місті, відмовлявся проходити тестування – переймався, що через виявлену хворобу ставлення до нього може змінитися, тому не йшов до лікарні. Аби дізнатися, як допомогти йому, Олександр звернувся до благодійної організації.
В організації запропонували надіслати Миколі оральний тест для самотестування поштою.
За кілька днів я зателефонувала Олександру, щоб запитати, чому його друг не забирає тест з пошти. Олександр поговорив з Миколою, а наступного дня він отримав тест, – згадує координаторка проєкту Pact “Інновації для подолання епідемії ВІЛ” на Кіровоградщині Катерина Тимошенко.
Чоловік зробив тест, результат виявився позитивним. Після цього Олександр разом із благодійниками планували, як стимулювали Миколу почати лікування.
Олександр каже – зі свого досвіду вже добре розумів важливість вчасно розпочатого лікування, тому вирішив поговорити з другом та довести йому цю думку. Наступного дня після цієї розмови Микола сам звернувся до соціального працівника та попросив ще раз пройти тестування на ВІЛ. Результат підтвердився.
Того ж дня чоловік став на диспансерний облік та відтоді приймає необхідні препарати.
Микола прийняв свій ВІЛ-позитивний статус. І зараз він вдячний другові, що умовив його пройти тестування на ВІЛ, а нам – за моральну підтримку, – розповів соціальний працівник Роман Кузьменко.
“Причина загострення хвороби – стреси”
Людям, які живуть з ВІЛ, у Кропивницькому та області надають допомогу в благодійній організації “100% життя Кропивницький”. Голова правління організації Юлія Чабанюк, розповідає – війна суттєво вплинула на ставлення жінок та чоловіків до власного здоров’я.
Простежується збільшення кількості людей, які не можуть отримати кваліфіковану медичну допомогу, це передусім пов'язано зі збільшенням стресових ситуацій.
Стреси, які відчувають українці та українки через війну, впливають на появу нових гострих хронічних хвороб або загострення вже існуючих захворювань.
Зокрема, це стосується ВІЛ-позитивних чоловіків і жінок. ВІЛ-інфекція суттєво знижує імунітет людини, незважаючи на те, приймає вона пожиттєві антиретровірусні препарати чи ні.
У будь-якому разі стрес відіграє дуже велику роль, – пояснює Юлія Чабанюк.
Важливим аспектом для жінок, які живуть із ВІЛ, Юлія називає те, що під час стресових ситуацій – наприклад, повітряних тривог або обстрілів – жінки, в яких є діти, починають більше хвилюватися за них, ніж за себе. Так, є випадки, коли жінки під час таких стресів забувають або взагалі перестають приймати антиретровірусні препарати.
А це неприпустимо для ВІЛ-позитивних людей, – додає Юлія.
Тож наразі, за словами Юлії, однією з головних задач для фахівчинь та фахівців організації є підтримка таких жінок. Найголовніше – не допустити, щоб вони припиняли приймати препарати.
Наразі на обліку організації 2,5 тисяч людей – це ВІЛ-позитивні жінки, чоловіки та діти.
У середньому на рік від 300 до 400 людей тимчасово або повністю припиняють життєво необхідне лікування.
Наразі ми працюємо з такою категорією людей, аби вони не припиняли лікування. Адже ВІЛ-інфіковані люди також дуже схильні до появи злоякісних новоутворень.
Пояснює – коли ВІЛ-інфікована жінка, в якої є вірус папіломи людини, перериває лікування, або – навіть якщо вона лікується, але перебуває в постійному стресі, цей вірус починає прогресувати і може призвести до появи злоякісних новоутворень, зокрема спричинити рак шийки матки.
"Жінкам, які мають схильність, або не знають, чи є у них вірус папіломи людини, наші соціальні консультанти рекомендують пройти діагностику, і, в разі виявлення цього вірусу, контролювати його стан".
Пояснює, чому важливо приймати АРТ регулярно:
- Антиретровірусна терапія (АРТ) у максимально пригнічує розмноження ВІЛ в організмі за умови щоденного прийому ліків.
- Регулярний прийом ліків протягом життя відновлює імунну систему, а рівень вірусного навантаження досягає невизначеного.
- Переривання терапії може призвести до того, що вірус адаптується до компонентів ліків і стане невразливим до них: він знову почне розмножуватися і вражати вашу імунну систему.
Юлія згадує – в перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну, як і більшість українців, не розуміли, як працюватимуть надалі, які виклики перед ними постануть.
Втім, ні на один день соціальні працівники не перестали консультувати ВІЛ-позитивних людей, а програми підтримки, які діяли до повномасштабного вторгнення, не скоротилися, а навіть розширилися.
"В Україні виникло багато гуманітарних проблем. Міжнародні донори почали виділяти більше коштів саме на ці напрямки. Так, ми розпочали роздавати ВІЛ-інфікованим людям сертифікати на продуктові та гігієнічні набори. Ми також закуповуємо підгузки для немовлят, які народилися ВІЛ-інфікованими або від інфікованих матерів. Для вагітних жінок, які перебувають на обліку, закуповуємо молочні суміші, набори для пологів".
Як почати лікування та скільки тестів потрібно зробити?
З людьми, які хочуть зробити тест на ВІЛ або мають підтверджений статус, спілкуються соціальні працівники і працівниці. Вони надають передтестову інформацію, проводять аналіз, дізнаюся, коли людина могла інфікуватися та консультують, що робити далі.
Якщо клієнтці чи клієнту потрібна психологічна допомога, їх також спрямовують до психологів.
Юлія пояснює – на підставі швидкого тестування діагноз ВІЛ не ставлять, людина має здати кров у центрі СНІДу. Ця діагностика безкоштовна. У випадку позитивного результату, її ставлять на облік та призначають життєво необхідні препарати.
Соціальні консультанти та консультантки продовжують спілкуватися з людиною та надавати усю необхідну підтримку.
"Головна робота спрямована на те, щоб людина не відривалася від лікування, тобто вона має розуміти – якщо їй призначили лікування, воно має бути на пожиттєвій основі. Ліки хворі отримують безкоштовно. Вони не продаються в аптеках, а закуповуються на рівні держави, мають цільове призначення. У цьому плані проблеми до доступу до медичної допомоги у людей немає. Люди, які живуть не у Кропивницькому, отримують медикаменти поштою або їх привозять соціальні працівники. Логістика для хворих теж безкоштовна".
За словами Юлії, більшість жінок, які мають ВІЛ, репродуктивного віку. Зараз переважає статевий шлях інфікування.
Регулярно (раз на рік) тестуватися на ВІЛ треба тим, хто перебуває в групах ризику. Це чоловіки й жінки, які практикують ризиковану поведінку, наприклад, – вживають алкоголь, мають незахищений секс, залежність від азартних ігор тощо. А також партнери людей, що живуть із ВІЛ; чоловіки, які практикують секс із чоловіками; люди, які вживають ін’єкційні наркотики.
У коментарі Точці доступу головна державна санітарна лікарка Кіровоградської області Надія Оперчук повідомила, що з початку року ВІЛ-інфекцію підтвердили у понад 200 жителів області. Загалом на диспансерному обліку – понад 3500 тисячі людей. У порівнянні з минулим роком захворюваність на ВІЛ зросла на 9%, на СНІД – на 7%.
Тестуватись на ВІЛ потрібно не рідше одного разу на рік. ВІЛ-інфекція розвивається внаслідок потрапляння до організму людини вірусу імунодефіциту людини. СНІД – це остання фаза розвитку ВІЛ-інфекції.
Пройти безплатне тестування можна у благодійній організації “100 відсотків життя. Кропивницький”.
Адреса: вул. Преображенська, 2 (будинок побуту), 6 поверх, каб. 614.
Якщо людині потрібна консультація щодо тестування чи лікування, вона може зателефонувати чи написати за номером організації: 067 00 55 303.
Зручний пункт для тестування на ВІЛ у Кіровоградській області можна знайти на сайті.
Наразі вони працюють у Кропивницькому, Новоукраїнці, Добровеличківці та Долинській.
Як отримати ліки, якщо ви опинилися в іншому місті
Станом на вересень цього року на Кіровоградщині офіційно зареєстровані майже 83 тисячі переселенців.
За інформацією Надії Оперчук, доступ до медичної допомоги можуть отримати ВІЛ-інфіковані незалежно від того, це кропивничани, жителі області чи внутрішньо переміщені особи:
Доступ до медичної допомоги рівний для усіх, – додала вона.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну антиретровірусну терапію можна отримати не лише за місцем реєстрації, а там, де людина перебуває нині.
Люди, які отримували АРТ, мають соціальний супровід за місцем проживання, тому вони можуть зв’язатися із соцпрацівником, щоб він скерував, де можна отримати ліки.
Отримати цю інформацію можна також за номером “ гарячої” лінії – 0 800 500 451.
З квітня працює телеграм-бот #АРТпоруч та платформа, які допомагають знайти найближчі пункти, щоб отримати життєво необхідні ліки.
Як передається ВІЛ і що треба знати про ризики
За даними Центру громадського здоров’я, цьогоріч в Україні виявили та офіційно зареєстрували 5513 випадків ВІЛ-інфекції (13,4 на 100 000 населення). Кіровоградщина з показником у 21,0 випадків на 100 тисяч населення увійшла до трійки регіонів із найвищими показниками захворюваності після Дніпропетровської (37,8) та Одеської (30,7) областей.
Якщо людина знає шляхи інфікування, то може реально оцінити свої ризики. Для початку зазначимо, як ВІЛ-інфекція потрапляє від інфікованої до неінфікованої людини:
Через кров
Контакт з кров’ю (біологічними рідинами) та потрапляння її на слизові оболонки чи у відкриті рани (татуювання та пірсинг нестерильними інструментами, переливання крові та її препаратів чи трансплантація органів від нетестованих донорів, бійки до крові).
Від матері до дитини
Під час вагітності, пологів та годування груддю.
Статевим шляхом
Під час незахищеного сексу. Незалежно від того, секс гомо чи гетеро, чи це вагінальний, оральний чи анальний секс.
