- Ярослав Железняк взяв участь в онлайн-івенті Incrypted Talks Online.
- Народний депутат поділився подробицями щодо розроблюваного владою законопроєкту про регулювання криптоіндустрії.
- Він також розповів про сторони, які беруть участь у створенні документа, і позицію МВФ.
Народний депутат і перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк узяв участь у панельній дискусії «Як регулюватимуть криптовалюти в Україні», що відбулася в рамках Incrypted Talks Online. Під час бесіди він висвітлив нові подробиці щодо підготовки компромісного законопроєкту про цифрові активи.
Позиції сторін
За словами Железняка, є три основні сторони в цьому процесі — Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), Національний банк (НБУ) і Міністерство цифрової трансформації України. Кожне з відомств відстоює свою позицію і вимагає внесення тих чи інших правок до документа, зазначив нардеп.
Він підтвердив слова глави Мінцифри Михайла Федорова про те, що міністерство виступає за ліберальний підхід до регулювання галузі. Ця сторона прагне надати максимальну підтримку бізнесу, позбавивши його жорсткого контролю з боку держструктур, підкреслив Железняк.
Представники НКЦПФР теж «не проти ринку», каже народний депутат. Однак вони виступають за сувору відповідність законопроєкту європейським нормам регулювання. НБУ, зі свого боку, вимагає, щоб криптоіндустрія не створювала проблем для банківського сектора і відповідала певним стандартам прозорості, вважає нардеп.
Окремо Железняк згадав про позицію Міжнародного Валютного Фонду (МВФ). Він зазначив, що представники останнього також дають поради щодо майбутнього документа. Водночас, за словами нардепа, МВФ на цьому етапі не висуває вимог до України щодо визначення конкретного регулятора для галузі цифрових активів.
Нардеп також нагадав, що остаточна версія законопроєкту щодо криптосфери має відповідати положенням MiCA. На це звертають увагу представники Євросоюзу, підкреслив Железняк.
«Є Європейський союз, у якого є MiCA. Вони зайняли позицію: “шановна Україно, робіть так, як вважаєте за потрібне, але, коли ви станете ЄС, у вас повинно бути все те ж саме, що й у нас. Інакше ви не станете Європейським союзом”», — сказав нардеп.
Деталі та терміни
Підсумком взаємодії всіх перерахованих сторін стане компромісний документ, заявив представник Верховної Ради. Він висловив сподівання, що законопроєкт презентують у парламенті до кінця 2024 року, але водночас зазначив високу ймовірність внесення правок.
Железняк заявив, що між першим і другим читанням документ сильно зміниться. Приміром, зараз у ньому як регулятора вказано НКЦПФР, однак на її місці може опинитися інше відомство. Він також підтвердив, що процес затвердження тих чи інших правил для галузі просувається складно.
Що стосується питання податків для індустрії, то до розгляду цієї теми сторони ще не перейшли. При цьому народний депутат наголосив, що цей аспект потребуватиме багато зусиль для пошуку спільного знаменника.
«Єдине, що очевидно — ми будемо намагатися зробити так, щоб податком обкладався тільки вихід у фіат. Насамперед тому, що у нашої держави немає можливості якось інакше це робити», — сказав Ярослав Железняк.
Під кінець нардеп висловив думку, що за оптимістичного сценарію Верховна Рада може ухвалити законопроєкт у першому читанні до кінця 2024 року, або в січні 2025 року. Після цього, за його словами, почнеться детальний розгляд документа і внесення правок.
Нагадаємо, ми писали, що генеральний директор компанії Trustee Вадим Груша підтримав законопроєкт Мінцифри про регулювання крипторинку в Україні.
