Керівник Росії Володимир Путін бере участь в офіційній церемонії зустрічі глав делегацій на саміті БРІКС у Казані, Росія, 23 жовтня 2024 року. REUTERS/Maxim Shipenkov/Pool
Ухвалення Казанської декларації 23 жовтня — на другий день саміту БРІКС у Казані — продемонструвало, що Росія ще не заручилася міжнародною підтримкою та не створила альтернативну структуру безпеки, яку бажає Кремль.
Про це йдеться в аналітичному звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Зокрема, відзначили аналітики, у Казанській декларації війна Росії в Україні згадувалася лише один раз.
“У декларації йдеться, що всі підписанти повинні діяти відповідно до принципів Статуту ООН — включно з положеннями про повагу до територіальної цілісності — і що країни БРІКС вітають “відповідні” пропозиції посередництва, спрямовані на забезпечення мирного врегулювання війни шляхом діалогу та дипломатії”, — наголошується в аналітичному звіті.
Аналітики додали, що Україна підкреслила, що “принципи Статуту ООН” є основним шляхом, за допомогою якого Україна може досягти миру, і наголосила на незаконності російської війни з точки зору міжнародного права. Як відзначили в ISW, Міністерство закордонних справ (МЗС) України відреагувало на Казанську декларацію, заявивши, що вона свідчить про те, що Росія не змогла “експортувати” свої погляди на зміну світового порядку та архітектури глобальної безпеки країнам-учасницям саміту БРІКС.
“МЗС України заявило, що декларація також демонструє, що держави БРІКС не є єдиними у питанні війни Росії проти України, ймовірно, через те, що багато з цих країн підтримують принципи Статуту ООН. Служба зовнішньої розвідки України аналогічно оцінила, що саміт БРІКС не призведе до схвалення міжнародним співтовариством альтернативної системи міжнародного врегулювання, якої прагне Росія, і заявила, що Індія, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Бразилія та Південна Африка виступили проти перетворення БРІКС на антиамериканську коаліцію”, — йдеться в аналітичному звіті.
