На думку Сергія Авраменка, доктора с.-г. наук, головного наукового співробітника Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН, на полях, де був присутній осот, недобір урожаю спостерігатиметься протягом наступних двох-трьох років. Пише SuperAgronom.com.
Науковець зазначив, що коренева система осоту виділяє спеціальні речовини фітоциди, які пригнічують ріст і розвиток інших рослин. І навіть якщо повністю знищити осот, післядія буде помітна протягом 2-3 років. Тому стратегія знищення осоту в рік вирощування сільгоспкультури не працює.
Сергій Авраменко продемонстрував поле озимої пшениці, де була проведена гербіцидна обробка проти осоту. Він вирвав одну рослину осоту, яка відійшла після гербіцидної обробки. Її коренева система майже не ушкоджена. Пригнічені рослини осоту теж мали живі кореневі системи. Всередині вона має некротичні плями від гербіциду, але при цьому залишається життєздатною для проростання в наступні роки.
Науковець порівняв ділянки поля пшениці, де не було засмічення осотом з тими, на яких бур'ян розвивався. На чистих від осоту ділянках колос має в середньому 30-40 зернин і нормальну густоту посіву. У той час, як на ділянці, де був пропуск обприскувача і осот вижив, продуктивний стеблостій дуже зріджений, продуктивність колоса в 3-4 рази менша. На ділянці, де осот був оброблений гербіцидом і знаходиться у пригніченому стані, колос точно такий, як і на ділянці із засміченістю — зріджений посів, низька продуктивність колоса.
Науковець порекомендував не пригнічувати осот, а знищувати його повністю шляхом поєднання гербіцидних заходів з механічними. До повного викорінення осоту.
