У Чернівецькій області налічується 379 релігійних громад, які належать до УПЦ. Найбільше їх у Чернівецькому районі – 214 релігійних громад, Вижницькому – 49, Дністровському – 95. Православній церкві України підпорядковується 166 релігійних громад.
Про це йдеться у відповіді Чернівецької ОВА на запит «Молодого буковинця».
З 2019 року в 43 населених пунктах області відбулися збори громадян, які вирішили змінити канонічне підпорядкування з Української православної церкви на Православну церкву України.
З початку повномасштабної агресії релігійні громади 25 населених перейшли від УПЦ до ПЦУ: у 2022 році – 6 релігійних громад, у 2023 році – 12, у 2024 році – 7.
Також у Чернівецькій області зареєстровано 293 протестантські релігійні організації. До УГКЦ належить 29 релігійних організацій.
Римсько-католицька церква на Буковині налічує 24 релігійні організації.
Громади іудейського спрямування становлять 12 релігійних організацій.
Древлеправославна церква України поширена в 9 громадах, мусульманських організацій на Буковині є 3.
У Чернівецькій області переходи громад до ПЦУ відбуваються менш інтенсивно, ніж у сусідніх областях. І на це впливає низка чинників.
«Якщо порівнювати Чернівецьку область із, наприклад, сусідніми областями Галичини (Івано-Франківською, Тернопільською), то дається взнаки незмірно більша представленість тут парафій підросійської УПЦ. Їх на момент повномасштабного вторгнення було понад 400. І за неповні три роки від того часу змінили юрисдикцію небагато православних парафій. А в Чернівцях досі не відбулося жодного переходу. Є лише факт непродовження міською радою договору оренди на два храми, якими користувалися громади УПЦ. Одна із цих храмових споруд — історична усипальниця митрополитів Буковини і Далмації. Громада і священник не змінили юрисдикцію попри втрату храму. Громада другого з таких храмів перебуває в судових тяжбах із міською владою. досі спрацьовує чинник маніпуляції назвами. Адже чимало вірян банально вірять, якщо в назві є слово «українська», то це і є показник українськості. Вникати в теми мови богослужіння, культурної ідентичності, ментальної та громадянської позиції церковних лідерів, фактів їхньої діяльності (бодай за останні 10-15 років) такі люди часто вважають для себе зайвим, не вартим, щоб докладати для цього зусиль», – каже доктор філософських наук, доцент кафедри філософії та культурології ЧНУ Олександр БРОДЕЦЬКИЙ.
