Фото: Чернівецька ОВА
27 лютого 2021 року в Чернівецькій міській лікарні № 1 сталася пожежа. Вогонь спалахнув на другому поверсі в одній із палат, де лікувалися хворі на коронавірус.
Унаслідок пожежі один із пацієнтів, 76-річний Микола Запоточний, загинув на місці. Інший, 78-річний Микола Левчук, отримав опіки третього та четвертого ступеня. Його тіло було обпечене на понад 75 відсотків. Наступного ранку Миколи Левчука також не стало.
Правоохоронці розпочали розслідування причин трагедії, відкрили кримінальне провадження щодо можливого порушення вимог пожежної безпеки. Проте вже в липні 2022 року поліція закрила провадження «у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення».
Але родини загиблих не погодилися із таким висновком і звернулися до адвокатів. Зараз вони добиваються правди, але ще жодного слухання суду не було, досудове розслідування затягується.
Про це ідеться у публікації «МБ» від 3 жовтня, пише molbuk.ua
«Справу закрили, не повідомивши родини загиблих»
«Ми подали заяву до суду щодо скасування постанови слідчого про закриття провадження. Прокуратура скасувала постанову і продовжила досудове розслідування, – розповідає адвокат Сергій Снігур, що представляє родину загиблого пацієнта Миколи Запоточного. – Також у березні 2023 року я звертався з клопотанням про призначення експертизи щодо можливого порушення правил безпеки життєдіяльності відповідальними особами. Натомість призначили повторну експертизу щодо причин виникнення пожежі. Раніше причиною назвали замкнення кип’ятильника, яким користувався один із загиблих пацієнтів».
Утім, каже адвокат, родину цікавить не так причина займання, як те, чи не було в діях відповідальних посадових осіб порушень, які призвели до трагедії. На ці питання досі немає відповіді.
«Є низка питань, які нас хвилюють. Серед них: чи були дотримані заходи безпеки у лікарні, які обставини передували трагедії, чи працювала пожежна сигналізація тощо, – провадить Сергій Снігур. – Після ознайомлення із результатами повторної експертизи щодо причин пожежі я все ж таки буду знову звертатися до слідчого з клопотанням про призначення експертизи щодо безпеки життєдіяльності. Якщо він відмовиться, звернуся до суду».
«Одного дня мені зателефонував однокласник зі словами: «Павле, кажуть, був вибух у лікарні». Починаю набирати батька, лікаря, ні до кого не можу додзвонитися, – згадує син загиблого пацієнта Миколи Левчука Павло Левчук. – Виникло погане передчуття. На той час я вже багато років мешкав за кордоном, але ми щодня із батьком зідзвонювалися, йому ставало краще.
Нарешті взяв слухавку лікар і повідомив, що із батьком сталася біда, він обгорів, зараз перебуває в реанімації. А о п’ятій ранку сказали, що тато помер… Я негайно вилетів до Чернівців. Тодішній керівник лікарні заявив: «Це було самогубство, ваш батько облив себе спиртом і підпалив». Я був дуже розгніваний цими словами. Щоби мій тато із власної волі прирік себе на таку страшну смерть! Тіло батька нам видали в мішку, який не радили відкривати, бо воно обгоріло на 75 %. Ховали його у закритій труні»…
Відтоді, провадить Павло Левчук, у справі досі немає ясності. Чоловік переконаний, що слідство затягують: «Справу закрили, не повідомивши ні мене, ні родину іншого загиблого. Ми оскаржили – і справу знову відкрили, але вона затягується. Також досі ще не було судового засідання».
«Крик сестри досі стоїть у вухах»
Однією із версій причини пожежі, окрім підпалу, називали те, що пацієнт забув ввімкнений кип’ятильник, вода википіла. А поряд стояла банка зі спиртом. Вона тріснула і спалахнула. Проте родини сумніваються в цьому.
«Вогонь швидко погасили, бо неподалік є пожежна служба. Але є питання: як батько за такий короткий час так сильно обгорів? – розмірковує Павло Левчук. – Спочатку рятувальники писали, що стався вибух кисневого трубопроводу. Він ще радянських часів. Проте зараз рятувальники стверджують, що вибуху не було.
Також один із пацієнтів палати, який вижив, розповідав знайомим, що чув вибухову хвилю, як від вибуху. Проте коли я звернувся до цього чоловіка, він відмовився від своїх слів. Мовляв, нічого не чув, жодного вибуху не було, просто в мого батька загорілися газети на тумбочці. Ще одна жінка, яка працювала в цьому приміщенні, розповіла, що напередодні в лікарні стався витік кисню, навіть вимикачі позлітали. Проте свідчити відмовилася».
Павло зауважує, що його також цікавить, чи справді стався цей кисневий витік, чи стався вибух і хто саме відповідальний за дотримання норм безпеки чи користування обладнанням лікарні.
Павло Левчук налаштований добиватися правди.
«Усім, що маю в житті, завдячую батькові. Він мав фірму, яка шила якісні чоловічі костюми, його знали і шанували багато людей. Для мене принципово відстояти його честь, довести, що він не вкорочував собі віку, а також покарати винних», – каже чоловік.
«Обоє моїх батьків лікувалися від коронавірусу в лікарні, тільки мама лежала в іншій палаті. Батько був у важкому стані, самостійно заледве пересувався, – згадує Олександр ЗАПОТОЧНИЙ, син загиблого Миколи Запоточного. – Сестрі зателефонувала лікарка і повідомила, що в пожежі загинув батько. Сестра відразу набрала мене, і цей її крик мені досі стоїть у вухах»…
Опізнати батька родина змогла лише за особливими прикметами. Він сильно обгорів.
«Навіть якщо причиною справді став кип’ятильник, то мене цікавить, чому взагалі допустили таку ситуацію, що зробили, щоб її не виникло? Чи намагався персонал якомога швидше рятувати пацієнтів, враховуючи, що мій батько практично не міг ходити сам?
Тут, вочевидь, не були дотримані норми протипожежної і безпеки життєдіяльності. Як наслідок, місце, де батько мав одужати, стало місцем його загибелі», – каже Олександр.
«Ну, призначать мене винним, і що далі?»
У період, коли сталася пожежа, міську лікарню № 1 очолював Анатолій Петричук. Майже через рік після цього він пішов із посади. У коментарі «МБ» запевнив, що його вже перевірили всі відповідні служби.
«Тут побували і СБУ, і прокуратура, і всі інші служби з Києва. Що лише не перевіряли: систему подачу кисню, протипожежну безпеку, сигналізацію, навіть терміни проходження медогляду персоналом.
Основна причина пожежі – неправильне поводження з кисневою маскою. Коли пацієнт не вдихає кисень, а кладе маску збоку, кисень іде в палату і стає вибухонебезпечним, щойно з’явиться якась іскра. Тож його треба або вдихати, або вимикати. Пацієнт цього не зробив.
Працівники, які чергували тоді, розповіли, що пацієнт, який лежав ліворуч, сказав недужому справа: «Ану, дивися». І чи він там сірником чиркнув, чи що, але раз – і загорівся. А після цього чимось себе облив. Тоді бабахнуло», – зазначає Анатолій Петричук.
Ексгендиректор переконаний: немає підстав когось із персоналу звинувачувати в недбалості:
«Тоді був розпал пандемії, медики працювали на виснаження. Троє померли від ковіду. На місці перебувала достатня кількість персоналу. Коли сталася трагедія, медсестра дуже оперативно спрацювала. Що ж до мене, то навіть якби було двоє керівників, неможливо проконтролювати кожного пацієнта і як він користується киснем».
Це нещасний випадок, вважає Анатолій Петричук. Тож ніхто за нього не може бути відповідальним.
«Але якщо родичі хочуть, нехай доводять протилежне. Ну, призначать мене винним, і що далі? До в’язниці не посадять, я маю інвалідність другої групи. Платити відшкодування не маю чим, та й не повинен, бо не причетний. Посаду давно залишив», – каже співрозмовник.
У Головному управлінні Нацполіції в області «МБ» повідомили, що досудове розслідування триває.
«Наразі опрацьовують висновки судових експертиз, за результатами яких і буде ухвалене процесуальне рішення», – зазначили в поліції.
Директорка управління охорони здоров’я Чернівецької міськради Наталія Калмикова запевнила, що службове розслідування здійснювали, проте справою зараз займається поліція.
«Службове розслідування у таких випадках обов’язково ведеться, але воно менш значне за роллю, ніж розслідування правоохоронців. Тому ми все одно без оприлюднення результатів розслідування правоохоронців не можемо ухвалювати жодних рішень. Утім, неодмінно розберемося. Звернемося до правоохоронних органів із запитом, на якому етапі справа і що наразі вони можуть щодо неї прояснити», – пообіцяла Н. Калмикова.
