Війна накладає відбиток на усі сфери життєдіяльності. Умови, в яких опинилась країна, вимагають пошуку нових управлінських рішень і підлаштування до реалій військового часу. Точка доступу розпочинає серію матеріалів про роботу комунальних підприємств під час війни. Журналістка Анна Добрань дізнавалася, як змінилась робота найбільших стратегічних підприємств міста і області, які відповідають за два напрямки життєдіяльності населення – забезпечення водою і теплом. Кореспондентка поспілкувались з Миколою Романюком – директором обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" (ОКВП "Дніпро-Кіровоград"), яке надає послуги централізованої подачі води і водовідведення у регіоні, та з Олександром Чельником – директором комунального підприємства "Теплоенергетик". Розпитали про особливості роботи під час війни, які проблеми постали перед підприємствами, і чи є перспективи розвитку під час воєнного стану.
ОКВП "Дніпро-Кіровоград"
Однією з найбільших проблем підприємства нині є недоотримання доходів, бо тариф для населення не підвищували протягом трьох років, розповів керівник ОКВП "Дніпро-Кіровоград" Микола Романюк.
Проблема №1 – тариф, який не підвищували три роки
Вартість тарифу на водопостачання та водовідведення для населення підвищували наприкінці 2021-го року, каже Микола Романюк. Під час воєнного стану це не можуть зробити, бо є відповідна постанова Уряду. Згідно неї, з квітня 2022-го року в країні діє мораторій на підвищення тарифів на комунальні послуги на період воєнного стану. Як писала Точка доступу раніше, нині тариф для населення – 45 гривень 97 копійок за водопостачання і водовідведення.
Водночас у травні нинішнього року тариф підвищили для усіх інших категорій споживачів, окрім населення.
Це трохи покращило фінансову ситуацію, але незначно – орієнтовно на 20%. Бо наш основний споживач – населення. Підприємству складно, бо протягом третього року війни вартість реагентів, пального й електроенергії зросла і ми витрачаємо на це більше грошей. Водночас зарплату працівникам за цей період не піднімали.
Проблема №2 – борг Світовому банку понад 200 мільйонів гривень
Микола Романюк називає ситуацію, яка нині склалась на підприємстві – виживанням. Допомагає, каже, кредит Світового банку.
Майже усі проєкти, які ми виконуємо за рахунок грошей Світового банку, на стадії завершення. Це дає економічний ефект.
Протягом двох попередніх років розраховуватись зі Світовим банком допомагала Кіровоградська обласна військова адміністрація, Кіровоградська облрада, а ще міськради Кропивницького, Смоліного і Знам’янки.
Ми повністю розрахувались за 2022-й рік і частково за минулий рік. Тоді нам виділили 130 мільйонів гривень. Нині боргуємо майже 230 мільйонів гривень.
Платежі за електроенергію, розрахунки по зарплаті, закупівлю реагентів і пального, а також сплату податків підприємство виконує власними коштами. За словами керівника, у цьому році розраховувати на виділення грошей з бюджетів обласної і міських рад, які допомагали погашати заборгованість перед Світовим банком протягом попередніх двох років, не доводиться. Це пов’язано з ухваленим торік законопроєктом, згідно якого податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) з зарплат військових із місцевих бюджетів спрямували у держбюджет.
Тож нині Микола Романюк розглядає три варіанти виходу із ситуації. Перший – відтермінування погашення боргу. За його інформацією, начальник Кіровоградської ОВА і голова Кіровоградської облради направили лист у Кабмін з проханням відтермінувати погашення заборгованості на період воєнного стану. Проте відповіді ще немає.
Другий – за рахунок відшкодування різниці у тарифах державою. Третій – допомога міжнародних партнерів. Додав, що у договорі ОКВП "Дніпро-Кіровоград" і Світового банку йдеться про те, що кредит виплачуватимуть за рахунок підприємства.
Тобто якби був встановлений належний тариф, підприємство самостійно мало би змогу розраховуватись, але мораторій не дозволяє цього робити.
Згідно розрахунків, які погодила нацкомісія з держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, тариф для населення має бути удвічі більший – 80-90 гривень. Тоді підприємство матиме змогу погасити кредит Світового банку.
Проблема №3 – зношеність мереж
Майже дві тисячі водопровідних мереж і 660 кілометрів каналізаційних труб експлуатують понад пів століття, каже Микола Романюк.
Чому так багато поривів? Бо їхній ресурс – вичерпаний.
Зношені мережі водоводу. Фото: ОКВП "Дніпро-Кіровоград"
Щороку намагаються замінювати від шести до десяти кілометрів старих мереж на нові. Якщо просуватись такими ж темпами, на заміну аварійних труб протяжністю тисячу кілометрів знадобиться сто років.
Ремонт мереж водоканалу. Фото: ОКВП "Дніпро-Кіровоград"
Окрім заміни старих мереж, треба будувати новий водогін у мікрорайоні Завадівка, а ще ми хочемо приєднати до нашого підприємства абонентів із селища Нове у Кропивницькому. Щоб було єдине керування водопостачальним процесом.
У липні Точка доступу писала про те, що через спеку, а відтак, надмірне споживання води, жителям мікрорайону Завадівка її почали подавати через день – по парних числах. Зі слів жителів, на верхніх вулицях місяць не було води. Через це городина – картопля, огірки, малина, полуниця, – посохли.
Микола Романюк додав, що нині за гроші Світового банку працівники підприємства реконструюють каналізаційні і водопровідні насосні станції, очисні каналізаційні споруди у Кропивницькому, дніпровську водопровідну станцію (яка очищає питну воду).
Кадрова ситуація
За час повномасштабної війни 90 працівників підприємства, добровольцями або за мобілізацією, пішли воювати. Шестеро загинули, дев’ятеро – повернулись працювати, розповів Микола Романюк. Оскільки підприємство належить до критичної інфраструктури, тут двічі скористались можливістю бронювання військовозобов’язаних працівників. Нині триває третя хвиля бронювання, а ще очікують можливість стовідсоткового бронювання працівників призовного віку.
Робота нелегка, хочеться залучити більше молодих людей, але нині така ситуація, що їх мобілізують на захист країни.
30% працівників підприємства – молодь, решта – чоловіки пенсійного віку, тому стовідсоткове бронювання зможе покращити кадрову ситуацію компанії, сподівається керівник.
До прикладу, повноцінна бригада – це п’ятеро людей. Їх повинно бути вісім, а нині їх шість, у кожній з яких 3-4 людини. Думаю, протягом місяця все ж вдасться забронювати усі 100% працівників і тоді ми зможемо повністю укомплектувати бригади.
Нині найбільше бракує:
- водіїв;
- слюсарів;
- електриків.
Скільки люди боргують за воду?
В кінці минулого року споживачі боргували підприємству 200 мільйонів гривень. Ситуація стала покращуватись після того, як торік в грудні уряд скасував постанову про заборону відключень боржників. Відтак працівники водоканалів продовжили відключати водопостачання людям, у яких найбільші борги за воду, розповів Микола Романюк.
Надходження збільшились і ми вийшли на повоєнний стан – 96%-98% споживачів розраховуються вчасно і у повному обсязі, в залежності від місяця. Наближаємось до позначки 100%.
Додав, що звертаються до суду з позовними заявами щодо відшкодування грошей за надані послуги, а ще багатьом споживачам реструктуризують борг.
Розуміємо, що не кожен відразу може сплатити велику суму, тому йдемо на поступки.
Боржникам відключають воду. Фото: ОКВП "Дніпро-Кіровоград"
У 2023 році енергетичні об’єкти спожили на 10% менше електроенергії, ніж у попередні роки, каже Микола Романюк. Вважає такі показники хорошими. Зокрема, на фоні підвищення вартості електроенергії. Підприємство налічує 90 енергооб'єктів, частина яких забезпечена генераторами. Це дає можливість не відключати людям воду під час застосування графіків погодинних відключень електрики або аварійних відключень. Щоб підприємство стало повністю енергонезалежним, треба орієнтовно до двох десятків генераторів.
Комунальне підприємство “Теплоенергетик"
Керівник комунального підприємства “Теплоенергетик” Олександр Чельник розповів, що до проблем, які доводиться долати підприємству щороку, додались загрози, пов’язані з військовими діями російської армії.
Проблема №1 – блекуат за низької температури
Якщо котельні підприємства "Теплоенергетик" зупиняться під час холодів, треба негайно, протягом 2-3 годин, злити з усієї мережі воду. Якщо це не зробити вчасно, комунікації заморозяться і на їхнє відновлення знадобиться дуже багато часу. Такий невтішний сценарій описує керівник теплопостачального підприємства "Теплоенергетик" Олександр Чельник.
Це я беру найгірший сценарій розвитку подій. Оскільки ми живемо під час війни.
Деякі енергетичні об’єкти підприємства можуть працювати завдяки генераторам. Нині їх мають 22. Частину з них закупили за гроші підприємства, частину передали міжнародні партнери і донори. Зауважив, що дизельні генератори, які має підприємство, не можуть працювати протягом усього опалювального сезону, тривалість якого орієнтовно 5 місяців. Адже такі установки призначені для нетривалої роботи – на кілька годин.
Їх використовуватимуть під час запуску або зупинки технологічних процесів. Треба розуміти, що це величезні витрати на паливо і мастило. А ще це звичайні двигуни внутрішнього згорання, які тривалий час не експлуатувались, тому під час запуску можуть виникнути труднощі…
Для найбільших енергооб'єктів підприємства бракує генераторів великої потужності, каже Олександр Чельник. До того ж, для них треба буде будувати підстанції.
Бо електрообладнання, яке має бути заживлене від цих генераторів, працює на високовольтні двигуни. На будівництво таких підстанцій теж треба мільйони гривень.
Таких грошей у КП немає, каже керівник.
Проблема №2 – мільйонні борги
Майже 168 мільйонів гривень населення боргує підприємству. Понад 16 мільйонів – борг за опалювальний сезон 2023/2024. Понад пів тисячі позовних заяв юристи підприємства скерували в суд, у такий спосіб хочуть відшкодувати 28 мільйонів гривень боргу. На сплату судових зборів у компанії витратили майже мільйон гривень, каже керівник.
Результативність стягнень у примусовому порядку вкрай низька. Вдається відшкодовувати сотні тисяч гривень, у той час коли боргують мільйони.
Водночас комунальне підприємство "Теплоенергетик" боргує газопостачальній компанії "Нафтогаз Трейдинг" 668 мільйонів гривень за використаний газ. Майже увесь цей борг можна було би погасити за рахунок відшкодувань різниці тарифів, яку має компенсувати держава, каже Олександр Чельник.
Але нині таких перспектив немає, тому що спочатку діяльність підприємства мають промоніторити міжнародні донори, які визначать, чи має право підприємство отримати цю компенсацію від держави. Мені невідомо, коли відбудеться ця перевірка – у цьому чи наступному році.
На цей час борг – реструктуризований, тобто з бюджету міськради Кропивницького щомісяця сплачують п’ять мільйонів гривень компанії "Нафтогаз Трейдинг".
Зарплату працівникам на підприємстві виплачують вчасно.
Проблема №3 – розбалансованість теплового господарства
Щороку комунальне підприємство втрачає абонентів. На початку 2000-х їх було понад 60 тисяч, в тому числі бюджетні й позабюджетні установи, а ще підприємства. Минулий опалювальний сезон показав, що у компанії залишились 12 140 абонентів – це 758 житлових будинків, 30 дитсадків, 27 шкіл і 10 медзакладів. Під час підготовки публікації у міськраді Кропивницького повідомили, що у цьому році ще шість багатоповерхівок від’єднають від централізованої системи подачі тепла.
Споживачів щороку меншає, а витрати на виробництво тепла лишаються сталими – для тієї кількості споживачів, яка була десятки років тому. Не можуть 12 тисяч абонентів покрити усі витрати, які робить підприємство. Серед іншого, це закупівля газу і обладнання, – каже Олександр Чельник.
До прикладу, на сьогодні у селищі Гірниче споживачами є лише 53 квартири, а теплоносій подається на увесь мікрорайон. Витрати підприємства неспівставні з надходженнями.
І така ситуація у всьому місті. Для того, щоб виконувати потужні реконструкції теплових мереж, треба мати споживача, який оплатить і з часом компенсує термін окупності подібних капітальних вкладень на реконструкцію теплового господарства. Вважається, що це можна зробити за 10 років. Але ми не маємо такого споживача…
Нова схема теплопостачання, ремонт мереж і брак працівників
Щоб оптимізувати роботу підприємства, розробили нову схему теплопостачання. На початку літа її затвердив Мінрегіон. Головні задачі – розвантажити найбільшу в обласному центрі котельню – Південнозахідну і максимально локалізувати виробництво і постачання тепла споживачам.
До прикладу, ми повністю автонімізували роботу обласної лікарні, встановивши там котельню. А ще реконструювали тепловий пункт, який забезпечує теплом споживачів на вулицях у районі Колгоспного ринку. Також відремонтували чотири котли теплопункту на вулиці Героїв-рятувальників.
Водночас аварійні бригади усувають пориви, які часто трапляються на мережах.
Працівники КП "Теплоенергетик" ремонтують теплотрасу
Проблема в тому, що 162 кілометри мереж відпрацювали два і більше строків експлуатаційної придатності.
Невдовзі закупимо конкретні проєктні роботи, які передбачає нова схема теплопостачання.
Бронювання працівників і бюрократичні перепони
На підприємстві забронювали 50% військовозобов’язаних працівників, бо воно є об’єктом критичної інфраструктури. Але виникла бюрократична колізія, оскільки підприємство ще має довести, що воно є критичним важливим об’єктом. Для цього документи компанії передали на розгляд міністерству енергетики, каже Олександр Чельник.
Якщо ми отримаємо статус критично важливого підприємства, зможемо забронювати усі 100% працівників, які є військовозобов’язаними.
Поки підтвердження немає, кадрова ситуація на підприємстві – напружена, бо чоловіки призовного віку неохоче влаштовуються на офіційну роботу, так як для цього треба оновити дані в ТЦК.
Можливо, ситуація зміниться, бо зможемо бронювати усіх працівників призовного віку. Поки що ми справляємось тими силами, які є. Переважна частина працівників і працівниць – це люди старше 60 років.
Нині найбільше бракує водіїв, зварювальників, операторів і чергових котелень.
Як бачимо, попри те, що стратегічні підприємства Кропивницького і області нині перебувають у складних умовах, а керівники вимушені пристосовуватись до реалій "на ходу", вони проводовжують працювати. І як би складно не було, керівництво шукає варіанти, щоб забезпечити працівників роботою, а споживачів – необхідними послугами. Про перспективи розвитку нині говорити важко, та і прогнозувати щось під час війни – необачно. Водночас, є надія, що проєкти, які готуються на підприємствах, успішно реалізують і дадуть свої результати.
