Група народних депутатів подала до Верховної Ради законопроєкт, який має вдосконалити механізми співпраці між територіальними громадами.
Документ пропонує низку змін, зокрема спрощує процедуру укладання договорів про співробітництво та вводить нову форму взаємодії – агломерацію.
Аналітики Центру спільних дій пояснюють, що законопроєкт спростить взаємодію між громадами та сприятиме покращенням в різних сферах.
«Ця ініціатива доповнює закон про співробітництво між громадами від 2014 року і встановлює нові рамки для співпраці», – коментує Данило Ящук, регіональний аналітик Центру спільних дій. Він пояснює, що кооперація переважно стосується спільного користування приміщеннями та надання послуг між сусідніми громадами.
Відео дня
“Наприклад, якщо в одній громаді є центр первинної медико-санітарної допомоги, а в іншій лише фельдшерсько-акушерські пункти, вони можуть домовитися, що пацієнтам з меншої громади надаватимуть медичні послуги у більшій, яка натомість буде отримувати кошти з бюджету громади-партнерки”, – коментує Ящук.
За словами аналітика, за таким же принципом громади можуть разом використовувати центри культурних послуг. Основна перевага співпраці полягає в тому, що менші громади зможуть зекономити ресурси на утримання закладів та забезпечити своїх мешканців необхідними послугами, а більші – отримати додаткові прибутки.
Щоб почати співпрацювати, місцеве самоврядування тепер не зобовʼязане проводити громадське обговорення. А якщо ж у громади є таке бажання – в умовах воєнного стану обговорення можна провести дистанційно.
Також під час воєнного стану та протягом шести місяців після його завершення спрощуються деякі вимоги для договорів, пов’язаних з безпекою, обороною та підтримкою внутрішньо переміщених осіб. Аналітик Данило Ящук пояснює, що в законі про співробітництво є вимога перед укладенням договору протягом 60 днів погодити, проаналізувати та надати йому оцінку. Тепер ці терміни зможуть скоротити, щоб громади могли швидше втілювати спільні проєкти у цих сферах.
Крім того, законопроєкт вводить систему моніторингу співробітництва з боку Міністерства розвитку громад. Ящук вважає, що в майбутньому це може перерости у механізм державної підтримки таких ініціатив, як це практикують у Європейському Союзі.
“Коли держава бачитиме, що є спроможні громади, які прагнуть розвиватися, наприклад, у медичній чи освітній сфері, вона зможе їх фінансово підтримати. Такі проєкти зможуть подавати на гранти та отримувати співфінансування з місцевого і державного бюджетів, що значно збільшить їхній потенціал для розвитку,» – каже аналітик.
Більше про те, як громади зможуть ставати агломераціями, аналітики Центру спільних дій розповідають у свіжому випуску подкасту “Ок, і шо?” .
