Латвійський лікар Мартінс Малзубріс разом з українськими колегами протягом п’яти днів проводив операції українським військовим в Івано-Франківську. Про операції, які тривали по 10 годин, повідомили на сторінці Івано-Франківської обласної клінічної лікарні у Facebook.
Про це розповідають «Вікна».
«Він робить унікальні операції, він реально «дикі» речі робить», — каже про латвійського колегу завідувач опікового відділення обласної клінічної лікарні Костянтин Кіршак.
Наприклад, таку операцію як відновлення кістки на передпліччі досі в Україні робили тільки тричі: в Дніпрі, Львові і Києві. Четверту провели у Франківську: «взяли кістку з ноги на судинці і пересадили на руку, тобто руку зробили повністю функціональну, пацієнт може робити нею повноцінний ротаційний рух».
Перший пацієнт був поранений рік тому. Інші рани — свіжі. Всі ці травми — мінно-вибухові, пошкодження — значні, аж до 20 см, дефекти кісток та м’яких тканин. Крім передпліччя, лікарі відновлювали стегнову кістку, гомілку, стопу. Чотири операції за чотири дні.
Кожна операція триває в середньому десять годин.
«Десять годин— це при нашій помочі, — каже заввіділення. — Дві години ми ще забираємо, наприклад, там забір клаптя, який дві години триває».
До роботи в команді залучили пластичних, реконструктивних хірургів, травматологів.
«Він реально робить це все комплексно, — захоплюється Кіршак. — Це не одна операція, це 4-5 операцій одномоментно. Якщо порахувати, то це пластика нерва, одну кістку, другу кістку, забір цього, тобто це фактично талмуд можна написати. Підхід в нього такий, що треба зробити все зразу, не розтягувати всі ці задоволення на купу разів».
Для українських лікарів, на думку Кіршака, цінною є сама суть комплексного підходу:
«У професійному плані, я думаю, що ми виростемо однозначно, весь цей об’єм ми робити не вміємо і, можливо, колись навчимося».
Говорячи про латвійського колегу, Костянтин Кіршак підкреслює, що він є головою асоціації латвійських травматологів і головуватиме на міжнародному конгресі з травматології, що ропочнеться 30 жовтня. Але передовсім вражає те, що доктор Малзубріс здатен робити під час операцій.
Для самого ж Мартінса Малзубріса важливо, щоб українські колеги вчилися, щоб його досвід «запрацював» в Україні. Як він зізнався між операціями, коли приїздиш кудись раз-другий-третій, а прогресу немає, то хочеться знайти «інший варіант».
