Ця п’ятниця для росіян стала… А чим стала ця п’ятниця 22 березня для росіян? Кривавим кошмаром? Так путінський кривавий кошмар вже триває на росії багато років, десятиліть! Незрозумілий, дурний, кривавий теракт у Крокус Сіті – це лише чергова сходинка на шляху в Пекло.
Пише у своєму блозі на Цензор.нет Юрій Федоренко.
Ніхто з нормальних українців не буде танцювати на кістках від світлин загиблих матерів, що перед страшною смертю від задухи палаючого розважального комплексу, обіймали своїх дітей. Мертвих дітей… Лише в одному туалеті, не знайшовши виходу із вогняної пастки, загинуло 28 людей. За останніми даними на момент написання тексту, кількість загиблих досягла 115 осіб. І це не кінцева цифра. У одній лише Красногорській лікарні близько 1000 постраждалих. Скільки їх буде, зважаючи на те, що було розпродано 6400 білетів на концерт «Пікніка»? Трагедія? Так, безумовно. Але…
Шкода таджиків, яких обрали «цапами-відбувайлами» та вказівними знаками на «український слід». Цей слід, то він є, то вже немає. Якась невпевненість фсб та кремля у цьому питанні говорить про те, що щось пішло не так, як планувалось. Недопрацювали десь кремлівські оперативники, щось проґавили. Мабуть забули набити кишені «терористів» візитівками Яроша? Як же так, товаришу майоре?!!
Зрозуміло, що таким, як Шарій, візитівки не потрібні. «Я впевнений, що це справа рук Буданова та Ко!». Ну це його особиста думка, розумово обмеженого та прикормленого кремлем, індивідуума з тотальним психічним захворюванням. Це думка кремлівської пропаганди та росіян, мозок яких вже давно набув форму літери «Зю». А от ті, хто ще більш-менш зберіг здатність до критичного мислення, (такі на росії ще є!), порівнюють трагедію Крокус Сіті з «рязанським цукром». І – мають рацію. Ну от схоже, дуже схоже…
Cui prodest?
Славетний римський юрист Кассіан Лонгін Равілла (I ст. н. е.) рекомендував суддям під час розгляду будь-якої справи завжди шукати, кому може бути вигідний цей злочин: «Cui bono?, Cui prodest?» Як правило, цей шлях міркувань веде до виявлення або самого злочинця, або того, хто за ним стоїть і спрямовує його дії.
До появи на політичній сцені путіна в російських верхах і експертному співтоваристві превалювала думка, що військового вирішення чеченська проблема не має, будь-яка спроба неминуче закінчиться ще однією поразкою й ганьбою, і тому немає іншого виходу, окрім як, за висловом тодішнього секретаря Радбезу Івана Рибкіна, «проявляти нескінченне терпіння». У 1994-1996 роках росіяни не розуміли, навіщо, змирившись із розпадом СРСР, проливати кров через крихітну Чечню. Але, після серії вибухів житлових будинків у Росії 4-16 вересня 1999 року, у масовій свідомості виникло відчуття, що це питання не тільки і не стільки територіальної цілісності, дотримання конституції та державного престижу, скільки особистої безпеки кожного.
Путін тоді відмовився від обговорення статусу Чечні та будь-яких інших переговорів, і дав зрозуміти, що росія вестиме війну «до переможного кінця», і вже 30 вересня в Чечню було введено федеральні війська.
Путінські війська вже давно, 450 тисяч орків тому, в Україні. Та «блискавична переможна прогулянка», навіть незважаючи на ситуацію на фронті зараз, кремлю не вдалася. Як би не «затягували срепні паски» росіяни, внутрішні наслідки кривавої путінської авантюри абсолютно не відповідають «переможним» заявам кремлівських глашатаїв. Навіть черговий раз «впевнено перемігши на виборах» путін/путіни/їхні куколдоводи розуміють, що «ще трохи – і все». А шлях «виправлення ситуації» напрацьований вже дуже давно. То чому ж не скористатися? Не зробити штучний «теракт»? Тим більше, що у 2022 році фсб вже проводили навчання, імітуючи захоплення заручників українськими солдатами на майданчику того ж самого Крокус Сіті Холу.
Прямих доказів, відео-аудіо файлів, документів, що підтверджують причетність кремля до низки терористичних актів усередині своєї ж країни і масової загибелі ні в чому не винних російських громадян, немає. Кремль ніколи і нічого не робить відкрито. Але знайти «кому вигідно» для мислячої людини завдання простіше простого. Путіну, який обіцяв росіянам всі блага від перемоги «країни світлих богатирів» над «нацистським злом» політично доцільно і просто життєво необхідно знов перевести увагу російського суспільства з власного занепаду на «зовнішнього страшного ворога-терориста». І кремль заради цього не зупиниться ні перед чим.
А дітей, безвинно загиблих у Крокус Сіті на поталу амбіціям кремлівського павука, жаль… Як і всіх, не вражених зет-вірусом росіян, яких путін/путіни/їхні куколдоводи, силоміць зіштовхують у прірву.
