Інавгурація Дональда Трампа може стати переломним моментом у війні Росії проти України. Чи поверне новий президент США світову дипломатію до столу переговорів, змусивши Кремль відступити? Чи Україна зіткнеться зі скороченням підтримки і вимушеними компромісами? Експерти аналізують, як американська політика, російська агресія та міжнародні санкції вплинуть на майбутнє цієї кровопролитної війни. Відповіді – у матеріалі «Новин Донбасу».
Повернення Трампа: що чекає на Україну?
Повернення Дональда Трампа до Білого дому може стати серйозним випробуванням для України, кажуть експерти. У своїй риториці він неодноразово наголошував, що зацікавлений у зниженні залучення США до міжнародних конфліктів. Паралельно лунали гасла про те, що американський лідер завершить війну в Україні за 24 години.
Український політолог Володимир Фесенко у коментарі для «Новин Донбасу» зазначає, що Трамп, як він і обіцяв, із високою ймовірністю спробує ініціювати мирні переговори.
Володимир Фесенко. Скріншот із бесіди з політологом
Трамп під час свого попереднього президентського терміну з 2017 по 2021 роки зосередився на внутрішній політиці США, каже експерт-міжнародник Станіслав Желіховський. Не приділяючи особливої уваги врегулюванню російської агресії щодо України. Не озвучував Трамп і вимог щодо РФ деокупувати Крим або частину Донбасу, захоплену російськими проксі «ЛДНР» та їхніми ляльководами з Москви у 2014 році. Натомість, — пояснює Желіховський, — Трамп провів із Путіним кілька зустрічей.
«І максимум, що позитивного було за Дональда Трампа, це те, що Україна отримала перші зразки американського озброєння. А саме «Джавеліни», які потім відіграли вагому роль на початку повномасштабної фази російської агресії проти України 2022 року», — коментує експерт.
Станіслав Желіховський. Скріншот із бесіди з експертом-міжнародником
Переговори про зменшення масштабів війни
Якщо цього разу Трамп таки ініціює мирні переговори щодо завершення військових дій, це навряд чи будуть переговори щодо зменшення масштабів війни, вважає Володимир Фесенко. У першій фазі можна буде досягти лише припинення вогню. І другий момент — ця домовленість може не виконуватись або періодично порушуватись, як це було з Мінськими угодами.
«Фактично, тоді місії ОБСЄ забезпечити повне припинення вогню не вдалося. Що може пропонувати американська сторона? Ну, поки що йдеться лише про неофіційні пропозиції, і вони озвучуються не стільки самим Трампом, скільки його помічниками та радниками. Ключова ідея — це домовитися про припинення вогню на лінії фронту», — резюмує політолог.
Але доки лінія фронту не буде стабілізована, домовитися про це буде складно. При цьому Кремль може використати повернення Трампа як шанс для дипломатичних маневрів. Адже економіка Росії ослаблена, і Москва вже сама зацікавлена у припиненні бойових дій.
«Наразі ситуація змінилася, дуже багато втрат у РФ, і територій вона не так багато контролює. Єдине, що вона просунулась більше на Донеччині, це факт. А для Трампа, який бореться за те, щоб Америка знову стала великою країною, дуже важливо якраз таки врегулювати ситуацію, пов’язану з російсько-українською війною», — каже Станіслав Желіховський.
Одним із перших кроків на цьому шляху, на думку експертів, є комунікація з Києвом. І вона вже ведеться.
А журналісти нашого видання вирішили тим часом запитати людей на вулицях прифронтового міста Краматорська Донецької області. Що вони думають про Трампа та його заяви про війну Росії проти України.
Майбутнє «новоокупованих» та «староокупованих» територій
Україна може погодитися на пропозицію Трампа про припинення вогню, що зовсім не прирівнюється до територіальних поступок, додає Володимир Фесенко. Київ юридично не визнає та не визнає окуповані території російськими.
«Це дуже важливий момент. Але де-факто, звісно, цілком можлива ситуація, коли частина території України, яка окупована Росією, ще з 2014 року та частина з 2022 року на невизначений час залишиться під російським контролем», — вважає Фесенко.
Донецька область стела. Фото Прес-служба президента
Перспективи виведення російських військ із «новоокупованих» (з 2022 року) територій залежать від поступок Москви. Хоча цей термін і не є коректним з погляду міжнародного права, оскільки вони є частиною України. Проте мова під час переговорів насамперед може йти саме про них, вважають опитані нашим виданням аналітики.
«Путін міг би піти на якісь варіанти у контексті південних областей України, а саме Запорізької та Херсонської, також включаючи і Запорізьку атомну електростанцію. Але ці райони він також вніс до Конституції Росії. Я не знаю, як це все відбуватиметься саме в контексті змін Конституції, щоб це не було сприйнято громадянами Росії як капітуляція», — запитує Станіслав Желіховський.
Щодо «староокупованих» територій (до 2022 року), вони, швидше за все, залишаться на перших етапах під контролем Росії. Але якщо Путін і надалі стоятиме на своєму і вимагатиме зафіксувати лінію фронту там, де вона проходитиме на момент переговорів, то Трамп може посилити санкційний тиск на Росію. Станіслав Желіховський вважає, що новий глава Білого Дому може, наприклад, піти на розконсервацію різноманітних нафтових свердловин у Сполучених Штатах.
Політолог Володимир Фесенко навпаки думає, що США можуть послабити санкції щодо Росії, щоб Москва пішла спочатку хоча б на умови припинення вогню вздовж лінії зіткнення. При цьому демілітаризація територій має бути з обох боків, хоча б на глибину 50 кілометрів. Але тоді Херсон та Харків потраплять у цю зону. А залишати такі великі обласні центри без важкого озброєння ризиковано.
«Тому домовитися про демілітаризовані зони теж буде дуже і дуже непросто. Узгодити їхню довжину, їх розміри, конкретні географічні локації. Тож це окрема проблема. Але така ідея в команди Трампа є. Ще вони хочуть запропонувати як бонус Путіну для того, щоб він закінчив цю війну відмову від перспективи членства України в НАТО та поступове скорочення санкцій», — наводить свої оцінки ймовірного переговорного процесу Володимир Фесенко.
При цьому може виникнути питання, чи погодиться ЄС разом із США послабити санкції. Зокрема це може порушити питання повернення РФ до банківської системи SWIFT та послаблення санкцій щодо російського газу та нафти. Для того, щоб Європейський Союз почав послаблювати санкції, він також має бути учасником переговорів. При цьому Станіслав Желіховський вважає, що Україна не погодиться на скорочення збройних сил, флоту, ракетних військ, авіації тощо, якщо такі умови висунуть РФ чи західні партнери. На думку експерта, під час підписання Стамбульських угод виникла аналогічна ситуація: Києву поставили умови на які українці не могли піти.
До чого в такому разі можуть призвести якісь відмови з боку України? З’являлася інформація, що адміністрація Трампа скоротить військову підтримку. А це, у свою чергу, створить ризики для продовження активної боротьби України за повернення своїх територій. Але Київ має невеликий козир у вигляді частини Курської області, яку контролюють ЗСУ. Можливо, її запропонують для обміну на «новоокуповані» території. На думку Володимира Фесенка, це найімовірніший сценарій.
«Українські війська можуть піти з Курської області в обмін на відхід російських військ із хоча б частини Харківської області. Такий варіант цілком можливий. Щодо тих територій, які Росія анексувала, не просто окупувала, а анексувала, то тут можна майже напевно сказати, що Росія нічого не повертатиме», — резюмує політолог.
Росія хоч і внесла чотири регіони України до своєї конституції, але при цьому вона не контролює повною мірою ні Донецьку, ні Херсонську, ні Запорізьку області. І найважливіше, що під контролем окупантів не перебувають два з чотирьох обласних центрів, а саме Херсон та Запоріжжя. І це головна відмінна ситуація від Донбасу, де Донецьк і Луганськ окуповані з 2014 року, пояснює Станіслав Желіховський.
«А ось стосовно Криму то практично зі 100% впевненістю можу сказати, що Кримський півострів залишиться під контролем Росії. І я думаю, що, можливо, вона навіть не захоче обговорювати це питання, виносячи його за дужки, як це було, до речі, 2015 року під час підписання Мінських угод», — нагадав Желіховський. А Володимир Фесенко не виключає і варіант, у якому Москва знову спробує стояти на своїх старих наративах і вимагати забрати навіть непідконтрольні армії РФ частини анексованих і внесених в Конституцію РФ областей. І це може стати каменем спотикання. Адже для Києва такий варіант є неприйнятним.
«Навіть якщо буде результат, то припинення війни у відносно компромісній формі можливе фактично лише у форматі припинення вогню. Тобто, на превеликий жаль, але ті території, які зараз знаходяться під окупацією, можуть залишитися під окупацією ще на невизначений час», — каже політолог Фесенко.
При цьому у разі ініціативи щодо заморожування конфлікту «староокуповані» території Донбасу та Крим можуть бути визнані зоною «особливого статусу», що стане серйозним викликом для українського суверенітету. І у західній пресі зараз особливо активно обговорюють територіальні поступки України.
Задонатити
«Можливо взагалі нічого не станеться цього року. І війна продовжиться, як і була. І ми сподіватимемося, що західний світ, у тому числі Сполучені Штати Америки, далі нас підтримуватимуть і робитимуть усе можливе, щоб Україна вистояла і проводила контрнаступальні дії для вибудовування більш вигідних переговорних позицій», — припускає Желіховський.
Росія намагатиметься легалізувати окупацію через «переговори» або нав’язуватиме заморожений конфлікт, кажуть експерти. Тому для України важливо заздалегідь зміцнювати міжнародні альянси, шукати нових союзників та готуватись до можливих змін у підтримці з боку США.
Україна між НАТО та компромісами
Крім українських територій, Кремль хоче гарантій про невступ України до НАТО. Але, як слушно зазначає Володимир Фесенко, дати такі гарантії представники України в переговорній групі, ким би вони не були — не можуть. Адже прагнення вступити до НАТО та ЄС зафіксовано у Конституції. Змінити Конституцію може лише Верховна Рада України. Або відкласти питання членства в Альянсі для досягнення консенсусу з країною-агресоркою. Станіслав Желіховський, у свою чергу, припускає, що на вступ до північноатлантичного альянсу може бути введений 10-ти річний мораторій. Але чи погодиться це Київ? І чи цього буде достатньо для Москви?
«Скоріш за все, ні. Путін хоче, щоб і Україна, і США і НАТО сказали раз і назавжди, що Україна ніколи не буде в НАТО. Він цього вимагав у 21-му році, вимагатиме й досі. Але погодити це, знайти якийсь компромісний варіант, формулювання цієї тези буде вкрай складно», — відповідає Володимир Фесенко.
Якщо підсумувати міркування та прогнози експертів — компроміс щодо припинення вогню та часткового обміну «новоокупованих» територій можливий. І вже одне це може стати великим кроком у врегулюванні. А ось Крим, Донбас і значна частина захоплених уже з 2022 року земель, швидше за все, так і залишаться під окупацією до наступного етапу дипломатичних переговорів.
