Фото із сайту Заставнівського закладу загальної середньої освіти
У деяких громадах Буковини зменшують витрати на освіту. Пояснюють це тим, що війна, а коштів не вистачає, тож змушені економити на всьому.
Водночас освітян і батьків учнів такий підхід не влаштовує. Мовляв, діти не те, на чому варто економити.
Про це ідеться у публікації «МБ» від 17 жовтня, пише molbuk.ua
«Хочуть гуртки, хай роблять безплатно»
При Заставнівському закладі загальної середньої освіти кілька років тому скасували всі пришкільні гуртки. Нині працює лише одна група продовженого дня.
Голова Заставнівської громади Василь Радиш у коментарі «МБ» заявив, що закриє і цю групу, якщо її відвідуватиме менш як половина записаних.
«Однієї групи достатньо, – переконаний Василь Радиш. – Ми ж на кількість дітей розрахували. Але я поставив умову: якщо буде ходити менш як половина тих, хто в списках, я ініціюватиму закриття. Це так, як у нашому дитсадку: було записано 500 дітей, а коли прийшлося до діла, то й 120 не можемо назбирати».
Щодо гуртків, то Василь Йосипович каже, що не заперечує проти них. Але безплатно.
«Гуртки – на безплатній основі. Нині громада не може і не буде їх фінансувати. Це не на часі. Будь ласка, хто з освітян хоче, нехай виявляє ініціативу, ми дозволяємо. Але чомусь безкоштовно ніхто не хоче працювати. Хоча могли б у скрутний час продемонструвати такий жест доброї волі», – зауважує голова громади.
За словами Василя Радиша, коштів катастрофічно не вистачає:
«Маємо лише освітню субвенцію від держави. Вона йде на зарплату. Усі гроші спрямовуємо на найнеобхідніше, щоби вижити».
«Економити на дітях – це найгірше»
Заставнівська школа – найбільша в районі: тут навчаються 562 дитини. У кожному класі – по 25-30 учнів. Їх треба розвивати, зацікавлювати спортом, музикою, творчістю, переконана директорка Надія Бачинська.
«У нас уже років три як скасовано всі пришкільні гуртки. Та й Будинок школяра закрили, пояснюючи це тим, що його відвідує мало дітей. Легше за все закрити. Економія на дітях – це найгірше», – переконує освітянка.
Школярі б із задоволенням відвідували цікаві гуртки, переконана директорка:
«Нещодавно ми влаштовували майстеркласи до Дня захисника. У нас є багато талановитих учителів. Серед них – учителька, яка в’яже гачком, і такі речі робить, просто диво! Діти біля неї сиділи, як причаровані. Вона та інші вчителі могли б навчати учнів».
Надія Анатоліївна нарікає й на інші моменти:
«У мене була мрія басейн для школи зробити, але з нашим головою це не обговорюється. Наше керівництво громади взагалі не налаштоване на підтримання освіти. Для проведення НМТ щороку збираю ноутбуки та іншу техніку по всьому району».
Щодо групи продовженого дня, то вона у закладі потрібна, запевняє Надія Бачинська:
«Як це, закривати те, що потрібне дітям? Буває по-різному, діти можуть хворіти. Та скільки б їх не було, ця група дуже потрібна. У нас навчаються діти із родин ВПО. Ті родини мешкають у гуртожитку по пів сотні людей, куди їм подітися після полудня? Та й узагалі, діти із задоволенням ходять на групу. Вони виконують домашні завдання, граються. Хіба можна їх цього позбавляти?!».
Басейн зробили, а про економний обігрів не подумали
У ліцеї села Мигове Берегометської громади на початку 2023 року гурток плавання у школі довелося закрити: коштів на обігрів води уже немає. Зараз шукають спонсорів і сподіваються на грант.
«Басейн здали в експлуатацію у 2017 році, тоді встановили надзвичайно потужні тени для обігріву води, які тягнули багато електроенергії. Рахунки за світло були для нас непідйомними, – оповідає директорка ліцею Олександра Клапійчук. – Я кілька разів намагалася шукати спонсорів, щоби закупити економні теплові насоси. Один потрібен для обігріву води, інший – для приміщення.
Вартість першого – 500 тисяч гривень. Його може встановити одна чернівецька фірма. Зі встановленням другого обіцяє допомогти наш гірськолижний комплекс, але треба закупити матеріалів на 250 тисяч гривень. Поки що, на жаль, цих коштів немає. Ми шукаємо грант або мецената. До війни це питання ще можна було розв’язати, а зараз не виходить. Мріємо, щоби басейн усе ж таки запрацював», – каже директорка.
Коментар влади
«Кожен має визначати пріоритети»
Олексій Бойко, голова Чернівецької облради:
«Ухвалене державою рішення щодо вилучення ПДФО військових із місцевих бюджетів, певна річ, вплинуло на фінансове становище громад. Адже вони розраховували на ці кошти і планували витрати. Тепер грошей не вистачає. І кожен господар, якщо він господар на своїй території, визначає пріоритети. Гадаю, немає зараз жодного голови громади, у якого не є пріоритетом оборона. Далі – охорона здоров’я, освіта. Та й культура, спорт. Але коли не вистачає на захищені статті, то я розумію керівників: вони шукають, без чого можна обійтися.
Загалом усі голови громад тепер умовно є заручниками ситуації. Не думаю, що вони вороги своїм громадам, що не хочуть басейну з підігрівом чи доплат освітянам.
Попри це, розумію, що в нас відносно безпечна область, і все має функціонувати приблизно так, як раніше. Тож якщо є така ситуація, що десь непропорційно враховано або неправильно розставлені пріоритети, то тут треба розбиратися. Звичайно, громади можуть звертатися за допомогою до облради. Проєкти на умовах співфінансування, субвенції – усе це із обласного бюджету можливе.
Також громади можуть подавати свої проєкти на гранти. Є багато можливостей і з закордонними партнерами, і з державними інституціями. Уже багато хто ними успішно користується».
