Фото ілюстративне
До «Полтавщини» звернулися місцеві родини, які розповіли, що їхніх військовозобов’язаних членів родини декілька днів незаконно утримували в Полтавському ОМТЦК та СП, а потім відвезли в Кременчук для «проходження ВЛК»
Пояснення матері військовозобов’язаного Дениса Гур’єва
Так, Людмила, матір військовозобов’язаного Дениса Гур’єва, розповіла, що 1 листопада її 25-річного сина затримали працівники Полтавського ОМТЦК та СП, коли він виходив з під’їзду та йшов на роботу. Чоловіка привезли до військкомату для проходження військово-лікарської комісії. Але, оскільки Денис Гур’єв не мав при собі своєї медичної картки та відповідних виписок, то спробував подати заяву на ім’я начальника Полтавського ОМТЦК та СП про те, що не відмовляється проходити ВЛК, але потребує часу, щоб надати всі свої медичні документи для об’єктивного встановлення його ступеня придатності до військової служби.
Згідно з пунктом 3.5, розділу про медичний огляд військовозобов’язаних та резервістів, Наказу №402 Міністерства оборони України, під час медичного огляду військовозобов’язаний повинен надати членам військово-лікарської комісії ТЦК та СП медичну картку амбулаторного хворого за формою 026/о, виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань. Такі документи має подати військовозобов’язаний до початку медичного огляду для вивчення у ВЛК.
За словами Людмили Гур’євої, спроби її сина подати заяву були невдалими, адже з ним взагалі відмовлялися говорити працівники ТЦК та ігнорували його звернення. Також працівники ТЦК відмовилися випускати Дениса Гур’єва з приміщення військкомату, натомість погрожували штрафами за відмову проходити військово-лікарську комісію.
Також працівники ТЦК говорили Денису Гур’єву, щоб той встановив додаток медичної системи Helsi, де буде відображатися його медична картка. Слід зазначити, що медична картка та інформація про стан здоров’я пацієнта відображається в Helsi тільки тоді, якщо людина зверталася до лікарів у Полтавські міські лікарні. Але якщо медичні послуги надавалися в Полтавській обласній лікарні, то інформація про це відображається в іншій медичній програмі, до якої мають доступ лише лікарі, які користуються саме цією системою. Тож виписки про лікування у Полтавській обласній лікарні можливо отримати безпосередньо у лікарів цього медичного закладу.
Ввечері 1 листопада Анна, сестра Дениса Гур’єва, написала заяву до поліції про незаконне утримання її брата в приміщенні ТЦК, крім того сам Денис написав заяву до військової служби правопорядку щодо дій працівників ТЦК, які не випускали його з приміщення військкомату.
Проте, чоловіка утримували і не випускали з приміщення Полтавського ОМТЦК та СП до 10 листопада. Разом із Денисом Гур’євим в приміщенні військкомату також утримували й інших військовозобов’язаних. Родичі одного з них також звернулися до «Полтавщини».
Пояснення дружини другого військовозобов’язаного Сергія Манченка
Дружина 41-річного Сергія Манченка розповіла, що її чоловіка затримали 7 листопада без складення відповідного протоколу, як це вимагає діюче законодавство, та в подальшому під приводом уточнення особистих даних доставили до приміщення Полтавського ОМТЦК та СП.
Відразу після затримання Сергій Манченко повідомив представників Полтавського ОМТЦК та СП про те, що має право на відстрочку. Зокрема він є особою, яка на підставі п. 12 ч. 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Однак, незважаючи на неодноразові повідомлення Сергія Манченка під час доставлення до приміщення Полтавського ОМТЦК та СП та під час перебування у вказаному приміщенні, у відповідь чоловік чув лише нецензурну лайку та зауваження щодо його повідомлень. Крім представників ТЦК, Манченко також звертався до працівників поліції, що знаходились у приміщенні, та безпосередньо до голови ВЛК і до деяких офіцерів із числа керівництва ТЦК. Зазначені посадові особи не надавали жодних відповідей та повністю ігнорували чоловіка, не надаючи йому скласти заяву про надання відстрочки від призову по мобілізації.
За словами дружини Манченка, окремі представники ТЦК та їхні керівники погрожували її чоловіку, вимагаючи від нього виконання їхніх вимог. Також вони вимагали більше не звертатися до них з обставин, які їх абсолютно не турбують та не цікавлять.
Військовозобов’язаних, яких кілька діб незаконно утримували в Полтавському міському ТЦК та СП, відвезли в Кременчук для «проходження військово-лікарської комісії»
Як розповіли родичі військовозобов’язаних, зранку 10 листопада Дениса Гур’єва та Сергія Манченка, а також ще 10 військовозобов’язаних відвезли до військкомату в Кременчук, де чоловіки нібито пройшли військово-лікарську комісію. Насправді ж, чоловіки не оглядалися лікарями-спеціалістами та не здавали аналізів, лікар кременчуцької ВЛК без проведення відповідного огляду написав усім чоловікам, що вони придатні до військової служби.
Після цього чоловіків повезли у місто Дніпро, а звідти у Чернігівську область в учбову частину. Слід зазначити, що чоловіки не отримували мобілізаційні розпорядження. Зокрема матір Дениса Гур’єва розповіла, що після того, як її сина відвезли у військову частину, їй зателефонували з Полтавського ОМТЦК та СП та сказали, щоб вона приїхала та забрала мобілізаційне розпорядження її сина, а також поставила свій підпис про отримання.
Після цього родини Сергія Манченка та Дениса Гур’єва звернулися із заявами до ДБР щодо неправомірних дій працівників Полтавського ОМТЦК та СП, але їм була надана відповідь про те, що Державне бюро розслідувань не вбачає підстав для відкриття провадження.
Наразі Денис Гур’єв та Сергій Манченко знаходяться у військовій частині на навчанні. А у місцевих ТЦК продовжують практику незаконного утримання військовозобов’язаних.
Пояснення полтавського адвоката Івана Таранушенка
Водночас адвокат Іван Таранушенко повідомив «Полтавщині» про те, що вищевказані випадки є непоодинокими на практиці та надав деякі роз’яснення консультаційного характеру з приводу порядку затримання військовозобов’язаних осіб та їх доставлення до ТЦК та СП.
— Звісно, військовозобов’язаний може бути затриманий у відповідності до Кодексу України про адміністративні правопорушення, але вказане адміністративне затримання повинно бути застосоване правомірно, з дотриманням певного порядку, передбаченому Кодексом, та уповноваженими на те службовими особами органів державної влади.
Так, лише працівники поліції мають право застосовувати адміністративне затриманні у виняткових випадках та за наявності наступних підстав: 1) з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи; 2) для встановлення особистості військовозобов’язаного; 3) складання протоколу про адміністративне правопорушення (у разі неможливості складання його на місці вчинення правопорушення) та 4) для дотримання своєчасності розгляду адміністративних справ і виконання постанов по справам вказаної категорії.
Адміністративне затримання проводиться уповноваженими працівниками Національної поліції при порушенні призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку, порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
За зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки органи та підрозділи, що входять до системи поліції, здійснюють адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення.
Водночас причиною затримання поліцейським за зверненням ТЦК та СП може бути як зафіксований факт вчинення адміністративного правопорушення, так і виявлення правопорушення під час перевірки військово-облікових документів.
Причинами здійснення адміністративного затримання є:
- відсутність військово-облікового документа;
- відсутність відміток про перебування на військовому обліку;
- перебування в «розшуку» військовозобов’язаного;
- неявка за повістками;
- відмова від вручення повістки працівникам ТЦК та СП;
- виявлення невідповідності військово-облікового документа даним з реєстру Оберіг;
- несвоєчасне подання відомостей про зміну свого місця проживання, освіти, роботи, посади;
- порушення порядку проходження навчальних зборів.
Строк адміністративного затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більше, як три години.
Так, військовозобов’язані особи повинні знати та розуміти свої права та обов’язки, щоб мати можливість відстояти свої інтереси та не бути неправомірно затриманими і доставленими до приміщень ТЦК та СП, у яких, як ми бачимо на практиці, можуть бути порушені вимоги не тільки встановлені Кодексом України про адміністративні правопорушення, а і заборони законодавства, за порушення яких встановлена кримінальна відповідальність.
Також, звертаю увагу, що сам факт наявності у військовозобов’язаних осіб підстав для отримання відстрочки від призову за мобілізацією не означає те, що військовозобов’язаний буде звільнений від призову, оскільки звільнення від призову можливе лише за наявності відповідного рішення про надання відстрочки.
У зв’язку з вищевказаним, у випадку наявності у військовозобов’язаного підстав для відстрочки, передбачених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», необхідно використовувати право на отримання відстрочки шляхом звернення із відповідною заявою до відповідних комісій при ТЦК та СП, уповноважених приймати рішення з питань надання громадянам відстрочки.
Положення Конституції України є основою національного законодавства, а закріплені в Конституції права громадян повинні дотримуватися першочергово, більш того з боку службових і посадових осіб органів влади, до яких відносяться й працівники поліції та представники ТЦК та СП.
В будь-якому випадку, для якнайскорішого вирішення питання про отримання відстрочки від призову по мобілізації, зокрема встановлення наявності або відсутності вказаних підстав, кожен військовозобов’язаний громадянин, а також рідні йому особи мають право звернутися до адвокатів за отриманням професійної правничої допомоги, що встановлено статтею 59 Конституції України.
13 листопада «Полтавщина» звернулася із інформаційними запитами щодо цих ситуацій до Полтавських обласного та міського ТЦК та СП. На жаль, досі відповідей на запит немає.
Анастасія НЕДОГОРСЬКА, «Полтавщина»
