У Кропивницькому 42 людини мають звання почесного громадянина міста, серед них – всього 2 почесних громадянки. Журналістка Точки доступу Катерина Федченко розповідає про жінок-почесних громадянок та чи дотримуються в обласному центрі гендерного підходу під час присвоєння почесного звання.
Євгенія Чабаненко – освітянка, громадська активістка
Євгенія Чабаненко – громадська та державна діячка, педагогиня родом з Малої Виски, що на Кіровоградщині. Вона працювала директоркою шкіл №27 та 34 у Кропивницькому. Працювала заступницею голови ради обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, очолювала міську раду організації ветеранів війни, праці, Збройних Сил, її обирали депутаткою міської ради.
Євгенія Михайлівна так чи інакше була причетна до будівництва приміщень шкіл, училищ, інститутів, гуртожитків, районних лікарень, комплексу обласної лікарні, госпіталю інвалідів війни, комплексів профтехучилищ. А ще було побудовано багато дитячих садків, музичних та художніх шкіл, дитячих бібліотек, – йдеться в розповіді про Євгенію Чабаненко на сторінці міської ради.
До речі, на сайті міської ради розповідь про жінку, яка чимало зробила для розвитку міста і якій почесне звання присвоїли у 2014 році, більше схожа на хвалебну оду в кращих радянських традиціях:
“Працювала на комсомольській, партійній роботі”, “за активну трудову та громадську діяльність нагороджена орденами Трудового Червоного Прапора, “Знак Пошани”, двома медалями, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР. За громадську роботу Євгенія Михайлівна заслужила найвищу з усіх нагород – шану і любов людську, вічну пам'ять про себе”.
Особливо ріже око така відверто секситська фраза в контексті присвоєння звання “Почесний громадянин” – “Вона, до речі, єдина жінка, якій виявлена така висока честь”. Звучить так, ніби це щось винятково-особливе, коли жінка стає почесною громадянкою міста. Хоча у випадку Кропивницького це так, за великим рахунком, і є.
Я вирішила дізнатися трохи більше про першу почесну громадянку міста, ніж це пропонує міська рада. Скажу відразу, що навіть Вікіпедія розповідає цікавіше про Євгенію Чабаненко, ніж інформаційна довідка на сторінці міської ради.
Євгенія Чабаненко та письменник Василь Козаченко
Виявляється пані Євгенія товаришувала з Василем Сухомлинським та використовувала у своїй роботі його підходи та праці. За її сприяння на Кіровоградщині у 70-х роках минулого століття побудували 454 школи, 321 дитячий садок, 27 музичних та 3 художні школи, 25 дитячих бібліотек, обласну універсальну наукову бібліотеку ім. Д. І. Чижевського, відкрили бібліотеку для юнацтва ім. О. М. Бойченка. Встановлювали пам’ятки жертвам Чорнобиля та пам’ятник Богдану Хмельницькому у Кропивницькому. Важливою ініціативою стало і впорядкування меморіального комплексу загиблим воїнам на території фортеці святої Єлисавети. На батьківщині корифея українського театру Івана Тобілевича відродили заповідник “Хутір Надія”. Вражає чи не так?
Ольга Свідерська – титулована плавчиня, чемпіонка Паралімпійських ігор
Ольга Свідерська – титулована спортсменка, учасниця та призерка Паралімпіських ігор та світових чемпіонатів з плавання. Вона здобула чимало нагород та встановила десятки світових рекордів.
Народилася Ольга Свідерська 2 жовтня 1989 року в Кропивницькому (тодішньому Кіровограді, – авт). Займалася плаванням з 14 років в реабілітаційній дитячо-юнацькій спортивній школі “Інваспорт”. Ольга займала призові місця на чемпіонатах області з плавання, міських змаганнях серед спортсменів з ураженням опорно-рухового апарату. За три роки активних тренувань на початку 2006 року вона виконала норматив кандидата у майстри спорту України.
У 2008 році вона вперше стала чемпіонкою України, була включена до резервного складу національної збірної команди України.
Ольга Свідерська
У 2011 році Ольга Свідерська стала членкинею національної збірної команди України з плавання. В цьому ж році на чемпіонаті Європи з плавання, що проходив у Німеччині, спортсменка виборола 5 золотих та одну срібну медалі, встановивши чотири рекорди. До того ж, плавчиню разом із двома іншими українськими спортсменами було визнано найкращими спортсменами чемпіонату Європи 2011 року, які здобули найбільшу кількість нагород. Ольга Свідерська – учасниця 14-их Паралімпійських ігор в Лондоні де вона завоювала дві срібні медалі, встановивши світовий та паралімпійський рекорди.
Під час 15-их Літніх Паралімпійських ігор в місті Ріо-Де-Жанейро (Бразилія) Ольга Свідерська виборола дві бронзові та одну срібну нагороди та знову встановила світовий рекорд.
Оля надзвичайно працьовита і цілеспрямована. В басейні, буває, проводимо до восьми годин. Вона цим живе, – розповідала тренерка спортсменки Олена Кузніцова.
Ольга Свідерська стала почесною громадянкою Кропивницького у 2017 році.
Після тріумфального виступу на Паралімпіаді у Бразилії спортсменка дала інтерв’ю Точці доступу, під час якого розповіла про підготовку до змагань, особисті захоплення та про доступність Кропивницького для людей з обмеженими руховими можливостями.
Як та кому у Кропивницькому присвоюють звання “Почесний громадянин міста” та чи дотримуються гендерного підходу
У період дії воєнного стану в Україні звання “Почесний громадянин міста Кропивницького” не присвоювалось. Керуюча справами виконавчого комітету міської ради Світлана Балакірєва у відповідь на журналістський запит зазначила, що відповідно до положення міськради звання присвоюється громадянам як вияв особливої поваги і шани до осіб, що здобули популярність і повагу у жителів міста завдяки вагомому особистому внеску у розвиток міста.
Пропонувати присвоїти звання “почесний громадянин” може міський голова, секретар міської ради, депутатські фракції, колективи установ та організацій міста, а також громадські об’єднання та профспілки.
Після попереднього голосування комісія міськради виносить одну кандидатуру на розгляд виконкому. Остаточне рішення про присвоєння почесного звання приймають депутати міськради на сесії, – зазначила Світлана Балакірєва.
Я запитала, чи застосовують у міській раді під час обрання та висування кандидатів, чи кандидаток на звання “Почесний громадянин” гендерний підхід, проте відповіді так і не отримала.
Очевидно, що принципи та положення обрання “почесного громадянина” Кропивницького є застарілими та позбавленими гендерного підходу. Бо навіть уже назва не передбачає, що звертатимуть увагу на внесок жінок у розвиток міста, громади.
У листопаді 2022 року депутатка міської ради Валентина Яремчук запропонувала провести “декомунізацію” переліку Почесних громадян Кропивницького та враховувати думку громади при присвоєнні звання:
“Це звання є відзначенням за особливі заслуги перед містом та Україною, – наголосила Валентина Яремчук у своєму депутатському запиті. – Необхідно внести зміни до Положення про присвоєння звання “Почесний громадянин міста Кропивницького” та визначити в ньому механізм позбавлення почесного звання.
Депутатка Кропивницької міської ради Валентина Яремчук
Тоді її запит підтримали більшість депутатів міськради, проте далі мовчазної підтримки справа не зрушила з місця. За інформацією Світлани Балакарієвої, станом на серпень 2024 року жодних пропозицій від депутатських фракцій про позбавлення звання “Почесний громадянин” не надходило.
У 1860 році міська дума тодішнього Єлисаветграда вперше заснувала звання “Почесний громадянин” міста. За 160 років це звання отримали лише дві жінки. Це красномовно говорить про те, як влада та суспільство ставилися та продовжують ставитися до внеску жінок у розвиток міста.
На жаль, подібна ситуація спостерігається не лише у Кропивницькому. Наприклад, у Білій Церкві (інформація з сайту міської ради) у списку з 68 почесних громадян лише 3 жінки, у Дніпрі – 4. Водночас жінки рівною мірою роблять внесок у розвиток суспільства і їхні справи мають бути гідно відзначені.
Матеріал створено у партнерстві з Волинським прес-клубом.
