З кіно в повсякденне життя
Поява хайлайтера тісно пов’язана з розвитком кінематографа. На початку XX століття кіно було чорно-білим, а освітлювальні прилади були далекі від досконалості. У результаті обличчя акторів ставали плоскими та нагадували маску. Приховати ці недоліки, нехай і не повною мірою, вдалося за допомогою гри світла та тіні.
Світлотіньова корекція використовувалася театральними акторами досить давно. Але грим, який вони застосовували, на екрані мав грубий вигляд. Розставлення блискучих акцентів дало змогу усунути ефект маски й надати обличчю необхідного об’єму.
Довгий час цей продукт використовували тільки професійні гримери й вважалося, що він необхідний лише для особливих випадків. У 70-80-ті прихильниці домашнього макіяжу освоюють нові техніки й нанесення хайлайтера є одним з його етапів. Але тільки з 2012 року цей засіб стає частиною стандартного набору декоративної косметики та застосовується не тільки для створення вечірніх і святкових образів, а й під час виконання повсякденного макіяжу.
Різноманітні відтінки та текстури
Пропоновані продукти забезпечують різні візуальні ефекти. Виробники декоративної косметики склали широку палітру пігментів – від золотистого насиченого сяйва до блідо-рожевого колориту практично без блиску. Перейшовши за посиланням https://makeup.com.ua/categorys/464867/ на сайт мультирегіонального інтернет-магазину MAKEUP, ви можете переконатися, що хайлайтери представлені не тільки в різноманітних відтінках, а й у різних текстурах:
- Рідкі. Хороший вибір для новачків. Порівняно з іншими пропозиціями, ця форма не така концентрована, лягає тонким шаром, її легше дозувати. Підходить для виконання природного повсякденного макіяжу та за консистенцією нагадує крем-флюїд. Зазвичай використовується для оброблення великих ділянок.
- Кремові та гелеві. Мають густішу консистенцію, ніж рідкі текстури. Наносяться як база під тональний крем або їх можна змішувати з тональним засобом. Випускаються багатофункціональні варіанти, які використовуються як хайлайтер, рум’яна та блиск для губ.
- Пресовані. За зовнішнім виглядом нагадують компактну пудру. Забезпечують насичене, виражене сяйво й потребують ретельного розтушовування. Зазвичай наносяться локально.
Створюємо різні візуальні ефекти
- В інтернеті є чимало інформації про те, як наносити хайлайтер. Пропонуються різні схеми, майстер-класи та відеоуроки, які наочно демонструють правила виділення певних ділянок обличчя чи тіла за допомогою блиску різної інтенсивності. Зіставимо різні зони та одержувані результати:
- Вилиці. Найпопулярніший і найпоширеніший варіант нанесення, який використовують як професійні візажисти, так і шанувальниці домашнього макіяжу. Він дає змогу за допомогою блискучих акцентів виділити вилиці. Створюваний ефект особливо помітний під час поворотів голови. Також він забезпечує візуальний ліфтинг, овал обличчя стає більш окресленим.
- Верхня частина чола. Ця зона надає макіяжу певної рельєфності, а шкірі приємної свіжості. Але важливо не перестаратися з блиском, оскільки це може порушити пропорції між окремими ділянками обличчя.
- Під лінією брів. Спочатку потрібно надати їм правильної форми, а потім переходити до нанесення. М’яке висвітлення цієї зони допомагає приховати сліди втоми, надає свіжості. Зазвичай доповнюється нанесенням хайлайтера на куточки очей, щоб зробити погляд більш відкритим.
- Середина повіки. Використовуємо продукт із сухою текстурою й плоский пензлик. Це допоможе надати очам приємного блиску та особливої чуттєвості.
- Над верхньою губою. Таким способом візуально збільшується об’єм губ.
- Ніс. Результат багато в чому залежить від того, куди саме виконується нанесення. Нанесення на спинку носа прямої тонкої лінії зробить його візуально тоншим, а мінімальна кількість засобу на кінчику носа здатна зменшити його довжину.
- Різні ділянки тіла. Може наноситися на шию, зону декольте, плечі, ключиці, руки, ноги. Для оброблення дуже великих ділянок 1-2 краплі рідкої текстури додаємо в лосьйон або олію для тіла.
