Ціна питання – 50 гектарів «золотої» столичної землі ринковою вартістю не менше мільярда
Рекреаційну зону на лівому березі Києва намагається забудувати фірма «Столиця Груп», яку пов’язують з підприємицею Владою Молчановою. Саме ця організація взяла на себе зобов’язання побудувати житло постраждалим інвесторам банку «Аркада». В обмін на це «Столиця Груп» мала б отримати право забудувати дуже дорогу земельну ділянку в столиці – територію Екопарку Осокорки. Домовленість про це зафіксована у Меморандумі, підписантами якого є зокрема Мінрегіон та МВС. Це при тому, що саме правоохоронці мали б з’ясувати, куди зникли гроші постаждалих інвесторів, і саме за ці кошти можна було б добудувати житло, а не віддавати під забудову особливо цінні землі Екопарку.
Попри те, що прокуратура зверталася до уряду, аби Кабмін сприяв пошуку альтернативної ділянки для висоток, ситуація не змінилася. Екопарку Осокорки далі загрожує забудова.
21 листопада депутати Київради на сесії розглянуть проєкт рішень, який загрожує забудовою Екопарку Осокорки.
На земельній комісії у міськраді минулого тижня депутати схвалили документ, який передбачає поновлення оренди двох ділянок для товариства «Контактбудсервіс». Його внесли з голосу представники інвестора. «За» проголосували майже всі члени комісії. Лише чотири депутати не голосували.
Поіменне голосування членів земельної комісії Київради за питання, яке лобіював представник забудовника Екопарку Осокорки
«Контактбудсервіс» належить компаніям, що юридично не мають до згаданого вище ТОВ «Столиця Груп» жодного стосунку. Через компанію-прокладку «Контактбудсервіс» оформлений на кіпрський офшор, ймовірно, з підставними бенефеціарами. Ще у 2021 році, одним з її бенефіціарів була депутатка Київради Богдана Тимощук («Батьківщина»). Але компанії з тими самими бенефіціарами, які є в «Контактбудсервісі», беруть участь в інших будівельних проєктах «Столиці груп».
Тобто, оренду землі де-факто поновлюють компанії, що навіть не є підписантом Меморандуму, і взагалі не має перед постраждалими інвесторами жодних зобов’язань. Крім забудовника та вже згаданих МВС та Мінрегіону, підписантами Меморандуму стали влада Києва, СБУ та Дмитро Ісаєнко нардеп, обраний від нині забороненої партії ОПЗЖ.
Та на такі умови не погоджуються активні мешканці столиці, які створили ініціативну «Екопарк Осокорки» наголошує Анна Адамчук: «Під приводом добудови житла для «аркадівців» забудують ліс і заплавні луки – цінну екосистему лівобережної заплави Дніпра, з рідкісними природними оселищами та представниками флори і фауни. У житті міста ця зелена зона відіграє надзвичайно важливу екологічну, рекреативну і оборонну функції, захищаючи від ворожої військової техніки південну частину Києва природною перешкодою із системи озер, каналів і боліт».
Поруч розташований сміттєпереробний завод «Енергія», станція теплопостачання «Позняки», Бортницька станція аерації. Тому природа тут зменшує негативний вплив цих об’єктів, який відчувають мешканці Дарницького району.
фото: із Facebook Сергія Любченка
Представник Екопарку Осокорки Володимир Нестерук, зазначає, що громада неодноразово тут гасила пожежі: «Знищення природи – дуже вигідне забудовникам, бо кияни захищають саме її. Останній раз тут була масштабна пожежа у березні, але найчастіше горіло у 2019 році. Це не обходилося без тітушок. А рік тому влада столиці взагалі розглядала можливість побудови дороги за бюджетні кошти через цю місцевість. А це дуже вигідна забудовникам, бо так ціна нерухомості, яку хочуть звести, може суттєво зрости».
Забудовниця Влада Молчанова, мер столиці Віталій Кличко та глава уряду Денис Шмигаль
Те ж саме відбувається і з косою Собаче Гирло на Дніпрі, куди підводять мости і біля якої будують паркінг. Там уже є приватна ділянка забудовника Ігоря Мазепи і підведення інфраструктури до коси на Дніпрі, де нема жодного побудованого об’єкту здорожчує вартість того, що може з’явитися на приватній ділянці.
Секретар Київради Володимир Бондаренко повідомив громадській ініціативі «Голка», що питання Екопарку Осокрків буде в порядку денному на найближчому засіданні: «Проєкт рішення пройшов визначені процедури та буде внесений на пленарне засідання. Разом із цим, зважаючи на доволі довгу історію цього питання, рішення депутати приймуть, упевнений, з огляду як на судові спори, так і на думку людей».
І тут слід зауважити, що перед винесенням на сесію проєкти рішень перевіряє Управління правового забезпечення. Після засідання профільної комісії воно відмовилось погоджувати такий проєкт, вказавши на низку суттєвих порушень законодавства і на наявність 140 млн грн боргів перед містом по орендній платі.
Лист начальника управління правового забезпечення Київської міської ради
Раніше після подібного Правового висновку, проєкт рішення мав повертатися на повторний розгляд профільної комісії. Проте, влітку минулого року Київрада змінила свій Регламент – тепер навіть ті проєкти, які отримали серйозні зауваження, відразу йдуть в сесійну залу. Ці зміни значно спростили прискорене протягування неоднозначних рішень і суттєво зменшили можливості громадськості протистояти оборудкам міської влади.
Такі зміни в Регламент провели за особистим поданням міського голови. 12 липня Віталій Кличко ініціював проєкт рішення для впорядкування діяльності Секретаріату Київради, а вже на наступний день це рішення підтримала Київрада, як невідкладне. Ніхто з громадськості навіть не встиг помітити підкладені у нього принципові зміни порядку роботи самої Київради.
Зауваження Управління щодо поновлення договорів оренди під забудову Екопарку вкрай суттєві. «Контактбудсервіс» втратив право на поновлення оренди, бо грубо порушив свої обов’язки за договором. Ці порушення підтверджені рішенням Верховного Суду, що встановив факт наявності боргів за орендою.
Тобто, мова йде про передачу близько 50 га «золотої» столичної землі (ринковою вартістю не менше мільярда грн) без проведення обов’язкових в даному випадку земельних торгів. Тож у випадку Екопарку Осокорки мова може йти не лише про екологію, а про розкрадання комунальної власності в особливо великих розмірах.
З огляду на те, що підписантами меморандуму були міністерства – уряд мав би зробити все, аби у діалозі з місцевою владою знайшли інше місце для висоток. На цьому акцентував увагу ще рік тому увагу Офіс генерального прокурора: «Частина мешканців столиці вимагає в держави забезпечити їхнє право на безпечне довкілля, а інша — захисту їхніх прав на житло, в яке вони інвестували. Міською прокуратурою скерований лист на адресу міського голови як очільника КМДА з пропозицією розглянути питання щодо подальшого використання вказаних ділянок, можливості їх вилучення з метою суспільної необхідності з надання орендарю інших земельних ділянок, які можуть бути використані для житлової забудови. Крім того, прокуратурою направлений лист до Кабміну з метою врегулювання даного питання на державному рівні.
У прес-сужбі Мінекології наразі повідомляють: «Відповідно до законодавства Міндовкілля не наділене повноваженнями щодо створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. При цьому міністерство надає консультативну допомогу та підтримку листами до відповідних органів місцевої влади щодо створення таких обʼєктів. Міндовкілля неодноразово зверталося до КМДА з проханням сприяти у вирішенні питання збереження та відновлення природної спадщини міста Києва, а саме: створення та ефективне функціонування ландшафтного заказника місцевого значення «Осокорківські луки»; ландшафтного природного парку «ЕкопаркОсокорки» та здійснення заходів для отримання Києвом статусу Ramsar – міста».
Рамсарська конвенція, на яку посилаються в Мінекології, спершу передбачала лише збереження водно-болітних угідь, які є середовищем для водоплавних птахів, а зараз захищає все біорізноманіття. Україна є стороною цієї конвенції.
Олександр Пилипенко, учасник громадської ініціативи «Голка»
