Ostap DrozdovДе пакують у буси і присвоюють собі пожиттєву владу – там Конституцію можна друкувати в рулонах туалетного паперу.
Ніколи не святкував Дня Конституції й не вважав його знаковим державним святом. У країні свавільного беззаконня святкувати недієвий документ – із розряду дотепів.
Один поважний юрист розповідав, як він в Апеляційному Суді посилався на норми Конституції, які, о диво, є нормами прямої дії – то судді його присоромили, висміяли й попросили більше не ганьбитися.
Українська Конституція – компромісний із комуністами-96 документ, слабенький, формальний, плутаний, нечіткий. Ця Конституція писалася совєтськими людьми для пост-совєтських.
Більшість норм не діють чи системно порушені. Деякі параграфи є навіть шкідливі – бо стоять на сторожі чужинця, русифікованого креола, манкурта без роду й племені – а не Українця, носія тієї національної ідентичності, для якої, власне, й створена була держава. Нібито.
У частині прав і свобод Конституція що є, що нема. Точніше, нема.
Може, колись наші політики-рецидивісти зрозуміють, що в нове повоєнне життя Україна має увійти з засадничо новою Конституцією, а не з цимво.
