Для України метою, визначеною в Конституції, є курс в Північноатлантичний альянс. Проте, коли це станеться, невідомо. Вихід знайшли в індивідуальних безпекових угодах з кожною країною. Що змінюють ці угоди та чи не може це бути «новим Будапештом» – у матеріалі «МБ».
Підписали угоди з усіма учасниками G7
Україна почала активно підписувати безпекові угоди з початку цього року. Першу таку угоду уклали в січні з Великою Британією. Упродовж наступних місяців схожі угоди з нами підписали Німеччина, Франція, Данія, Канада, Італія, Нідерланди, Фінляндія, Латвія, Іспанія, Бельгія, Португалія, Швеція, Ісландія і Норвегія.
Для України важливим був безпековий договір із головним союзником – США. Підписання цієї угоди відбулося на саміті «Великої сімки» 13 червня. Тоді ж схожий документ Київ підписав з Японією.
«З боку США ця угода є «виконавчою угодою», тобто менш формальною, аніж договір, і не обов’язковою для виконання майбутніми президентами країни. Однак для обох сторін важливий і сам факт підписання, і визначена угодою стратегія відносин США – Україна у сфері безпеки. І хоча у ній немає положення про взаємну оборону, але правовий фундамент для наступних кроків закладено», – каже доцентка кафедри політології та державного управління факультету історії, політології та міжнародних відносин ЧНУ Наталія НЕЧАЄВА-ЮРІЙЧУК.
Також Президент України Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ зазначив, що угода зі США містить постачання серйозного озброєння, як-от Patriot та F-16.
«Угода містить гарні положення щодо зброї для нашої оборони, дуже конкретно – щодо систем Patriot, дуже конкретно – щодо постачання ескадронів винищувачів Україні, зокрема F-16. Ми довго для цього працювали», – підкреслив він.
Що змінюють безпекові угоди
Українці, маючи гіркий досвід підписання Будапештського меморандуму, який порушила країна-підписант Росія, розпочавши війну проти нас, насторожені безпековими угодами та бояться знову бути обдуреними.
«Чим вони відрізняються від сумнозвісного Будапештського меморандуму? Насамперед – двостороннім форматом. По-друге, чітко артикульованою стратегією взаємовідносин між конкретною державою та Україною у сфері безпеки й оборони. По-третє, довгостроковістю й, відповідно, незалежністю від результатів наступних виборів, що особливо актуально для нас цього року, адже 2024 – це рік виборів у державах-членах ЄС, США. По-четверте, – продовжує пані Наталія, – ці угоди відрізняються конкретикою: у них прописано, що саме кожен новий партнер пропонує Україні як допомогу, зокрема й у контексті розвитку українського виробництва озброєння. Останнє є надважливим в умовах широкомасштабної війни з Росією. Ідеться про чітко визначену стратегію відносин з державами-партнерами у сфері безпеки й оборони, що забезпечує нам надійний тил та підтримку у війні».
Експертка зазначає, що кожна підписана угода є важливою для підписантів, проте в жодній із них не йдеться про «гарантії безпеки» в повному обсязі.
«Насамперед в контексті активних бойових дій на фронті та агресивних заяв Володимира Путіна, що ставлять світове товариство на своєрідний геополітичний шпагат: з одного боку, не провокувати ядерну державу, з другого, самозберегтися, що неможливо без збереження на геополітичній карті світу України. З огляду на це я б не виокремлювала наразі жодну з угод. Навіть в останній угоді зі США йдеться про готовність Штатів «допомагати Україні підтримувати надійну оборону та здатність до стримування». І ця теза різними формулюваннями представлена й в інших угодах. Тобто, ідеться не про гарантії безпеки, а про підтримку України у її протистоянні російському агресору», – каже Н. Нечаєва-Юрійчук.
Мільярди євро на оборону від Заходу
Попри те, що Україні не надають повних гарантій безпеки та не обіцяють надсилати свої війська задля захисту нашої держави, Київ отримає чималі фінансові вливання в оборонну сферу країни.
«Якщо дозволити собі подумати критично: хто ж надаватиме гарантії безпеки у їхньому повному обсязі державі, яка перебуває у стані відкритої війни? А от військова, гуманітарна, фінансова й інша допомога – це те, що не просто можливо в рамках цих угод, але й прописано ними. І саме це зараз є тим фундаментом, що забезпечує підтримку нашої держави у її боротьбі з російським ворогом у цілком конкретному матеріальному вимірі», – говорить експертка.
Довідка
У 2024 році Україна отримає понад 25 мільярдів євро в рамках угод з безпеки, підписаних з різними країнами. Ще 9,5 мільярда євро – упродовж кількох наступних років. Найбільше військової допомоги цьогоріч нам зобов’язується надіслати Німеччина – 7,6 мільярда. Британія обіцяє надати 3,2 мільярда. євро, Канада – 2,2 мільярда.
В угодах з деякими державами про розмір допомоги не зазначено, як-от з Італією.
Угода з Японією більше зосереджена на співпраці у гуманітарній сфері – у питаннях кібербезпеки, ядерної та хімічної безпеки, боротьби з дезінформацією. Японія не дає нам летальної допомоги, а в угоді передбачено 4,5 мільярда доларів цивільної підтримки.
Надалі Київ планує підписати ще десять угод з різними країнами, серед яких є Польща.
