23 листопада в межах Incrypted Talks Online відбулася дискусія з ключовими гравцями з державного та приватного секторів щодо майбутнього регулювання віртуальних активів в Україні.
Своїм бачення цього процесу поділилися член Нацкомісії з цінних паперів та фондових ринків (НКЦПФР) Юрій Бойко, головний юрист проєктного офісу з питань розвитку цифрової економіки України при Мінцифрі Дмитро Ніколаєвський та народний депутат, перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.
Окрім них, у панельній дискусії взяли участь представники бізнесу. Зокрема:
- регіональний голова Binance в Центральній та Східній Європі, Центральній Азії та Африці Кирило Хомʼяков;
- CEO Hacken Дмитро Будорін;
- голова Trustee Plus Вадим Груша;
- співзасновниця юридичної компанії Manimama Legal & Growth Agency Ганна Воєводіна;
- модератором виступив керівник практик Технологій та інвестицій, директор з інновацій Juscutum Петро Білик.
Редакція Incrypted зібрала найцікавіші моменти в одному матеріалі.
Дискусія розпочалася з обговорення загальних очікувань бізнесу від регулювання. За словами регіонального голови Binance в Центральній та Східній Європі, Центральній Азії та Африці Кирила Хомʼякова, будь-яка регуляція є в багатьох випадках гіршою для бізнесу та для користувачів, ніж її відсутність, адже у вільному середовищі значно легше розвивати різні продукти. Втім, запровадження законодавчих норм для індустрії — вже незворотна реальність, визнає він:
«Регуляція для бізнесу — це не супер, але ми розуміємо, що по-іншому вже не вийде».
Головний юрист проєктного офісу з питань розвитку цифрової економіки України при Мінцифрі Дмитро Ніколаєвський вказав, що регулювання дозволить вирішити низку проблем для криптобізнесу. Зокрема, відновлення роботи фіатних шлюзів.
Нагадаємо, ще на початку 2023 року біткоїн-біржі повідомили про призупинення операцій із гривневими банківськими картками. Як стало відомо пізніше, на криптоіндустрію вплинула боротьба влади з гемблінгом. Станом на листопад 2024 року можливість таких операцій й досі не відновлена.
Окрім цього, Ніколаєвський вказав, що регулювання криптовалют дозволить бізнесу вийти із тіні та легалізувати індустрію. Втім, як відомо, бачення Мінцифри та НКЦПФР щодо особливостей цього процесу відрізняється. Обидва відомства представили власні законопроєкти, з деталями яких можна ознайомитися в матеріалах на Incrypted:
Наразі відомо про роботу над третім — компромісним — документом.
Як зазначив у ході Incrypted Talks Online нардеп Ярослав Железняк, за оптимістичного сценарію Верховна Рада може ухвалити законопроєкт у першому читанні вже до кінця 2024 року або в січні наступного. Варто вказати, що, за його словами, до розгляду питань оподаткування, які є найбільш дискусійними для багатьох, сторони обговорення ще не перейшли.
Попри це, надію на те, що вже наприкінці поточного року доопрацьований документ буде готовий до першого читання, виразив і член НКЦПФР Юрій Бойко.
За словами останнього, наразі робота над проєктом закону активно ведеться в рамках робочої групи від Комітету фінансів разом із представниками Нацбанку та Мінцифри. Окрім цього, з огляду на підписаний меморандум із Міжнародним валютним фондом (МВФ), останній також надає власні коментарі до документа.
Втім, головна нормативна рамка, на яку орієнтується Україна в розробці власного регулювання криптоіндустрії, — регламент MiCA, ухвалений в Євросоюзі. Основне дискусійне питання: в якому обʼємі слід імплементувати європейські положення до місцевого ринку і що це дасть нашій країні?
Якщо коротко: НКЦПФР послідовно займає позицію, що українське законодавство має бути максимально синхронізоване із MiCA з огляду на статус країни як кандидата в ЄС. У Мінцифрі ж кажуть про необхідність поступового підходу.
«Ми хочемо, щоб ринок був працюючим, реальним і незарегульованим, наскільки це можливо. А необхідність приведення нашого законодавства до фреймворку MiCA настане з часом. Ми зараз дбаємо про те, щоб, коли цей час настане, нам відносно легко було синхронізувати регуляторні підходи та перейти до цього складнішого регулювання, але вже на ринку, який буде за цей момент сформовано», — заявив Дмитро Ніколаєвський.
Співзасновниця та голова юридичної компанії Manimama Legal & Growth Agency Ганна Воєводіна зазначила, що багато країн ЄС запровадили перехідний період. Їхнім прикладом може слідувати й Україна, проте необхідно «якнайшвидше прийняти закон», при цьому він може бути повністю синхронізований із MiCA, вказала вона.
CEO Hacken Дмитро Будорін не погодився — за його словами, «нам не потрібна калька MiCA». В першу чергу, Україні слід визначитися зі стратегічними цілями.
Про відсутність державної стратегії щодо розвитку криптоіндустрії заявив і CEO Trustee Plus Вадим Груша:
«Є якісь вимоги МВФ, є зрозуміла позиція, що Україна рухається в ЄС і треба підтягувати відповідне законодавство. Але що стосується саме ринку віртуальних активів як такого та його майбутнього та того, яку стратегію має країна відносно цього сектору — цього ми взагалі не розуміємо і не бачимо».
Ярослав Железняк погодився — можливо, у держави дійсно немає стратегії розвитку криптовалют, проте, за його словами, «якщо подивитися на це з практичної точки зору, то і добре».
«На практиці, коли у держави є стратегія, то тій сфері точно буде “хана”», — заявив він.
Водночас він вказав: попри те, що копіювати європейський регламент ніхто з держорганів не збирається, шанси якось оминути необхідність впровадження положень MiCA, як і вимоги інших міжнародних установ — нульові:
«Чи зможемо ми обійти умовні вимоги МВФ? Ну, будемо намагатися їх впровадити так, щоб зробити тут якісь сприятливі умови. Не буде тут Дубаю. Ми вже обмежені європейським законодавством, МВФ».
Активне обговорення викликала і конкурентоспроможність України як юрисдикції. Однією з головних переваг MiCA, на яку також вказував під час дискусії Вадим Груша, є можливість легально працювати у всіх країнах ЄС, отримавши ліцензію лише в одній з них. В України ж таких привілеїв немає.
Груша зазначив, що наявність регулювання дозволить, наприклад, «продавати продукти вищої якості за меншу ціну» для локального ринку. Однак, з точки зору глобального ринку CEO Trustee Plus не бачить значних перспектив у запропонованих текстах законопроєктів щодо того, які переваги Україна може запропонувати порівняно з іншими юрисдикціями.
«Я хочу, щоб ми не створювали якихось ілюзій, що у нас буде юрисдикція, де захочуть реєструватися європейські компанії. Нам треба дивитися на реалії — є український бізнес доволі успішний на світовому ринку. І нам треба, щоб цей український бізнес був зареєстрований у нас. Це перше головне завдання», — зазначив Дмитро Будорін.
Дмитро Ніколаєвський зазначив, що Україна може залучити тих гравців, кому буде складно починати працювати саме в межах норм, що вже впроваджуються країнами Євросоюзу:
«Ми не знаємо, коли ми станемо членами ЄС. Відповідно, ми не знаємо, скільки років ще в нас потенційно може бути для отримання додаткових переваг і забезпечення більш стрімкого розвитку».
З цим підходом погодився Ярослав Железняк.
«У нас реально є перевага перед ЄС, вона очевидна. Це те, що ми поки що не в ЄС. Коли ми будемо в Євросоюзі, всі наші права на експерименти закінчаться», — заявив він.
Втім, він вказав на ще одну істотну проблему на шляху забезпечення конкурентоспроможності України як юрисдикції та розвитку криптоіндустрії — тиск на бізнес з боку силовиків.
«Які кроки треба зробити? Ліквідувати СБУ бажано разом з ДБР, щоб вони не бігали і не “кришували” весь криптобізнес… Давайте трошки зменшимо наші очікування, хоча б для того, щоб не зробити таке регулювання, коли наступного дня якийсь майор СБУ прийде до криптокомпанії, скаже, що вона фінансує РФ, чи що там у нас вони люблять нав’язувати, і благополучно всі інвестори поїдуть у СІЗО… Я не хочу всю крипту в Україні кинути в тиски наших правоохоронців, як це відбулося з гральним бізнесом».
Подивитися повний запис дискусії можна на YouTube-каналі Incrypted.
