Часів Яр. Фото: 24-та механізована бригада ЗСУ
Поряд із Кураховим, яке вже захоплене, хоч і факт окупації офіційний Київ не підтвердив, а також Покровськом, куди Росія стягує додаткові сили, у фронтові зведення увірвався Часів Яр. Незважаючи на те, що активні бої за місто тривають із травня 2024 року, останнім часом там було відносне затишшя. Після Нового року Росія поновила штурми. Часів Яр блокує просування путінської армії до таких міст, як Костянтинівка, Дружківка та Краматорськ. Яка ймовірність захоплення Часового Яру та в якій ситуації там зараз ЗСУ читайте у статті «Новин Донбасу».
Росія відправила до Часового Яру досвідчених десантників
У середині листопада минулого року в коментарі «Новинам Донбасу» речниця оперативно-тактичного угруповання військ «Луганськ» Анастасія Бобовнікова говорила про спокійну обстановку в районі Часового Яру, але наголошувала: Росія стягує туди свої сили.
«Невеликі групи переходять через канал, намагаються там збиратися. Вони ховаються в нори, підвали і залишаються там на невизначений час, доки не накопичиться достатньо сил для штурму. На жаль, ми знаємо, що ворог накопичив значну кількість особового складу та техніки за каналом, тому прогнозуємо, що найближчим часом активні бої біля Часового Яру відновляться», — говорила Бобовнікова.
Так і сталося. У січні путінська армія почала знову штурмувати місто, яке було для окупантів міцним горішком протягом довгих місяців. Через рельєф населеного пункту просуватися ним росіянам було непросто. За словами Анастасії Бобовникової, канал «Сіверський Донець – Донбас» грав роль фортифікаційної споруди, яка не давала армії РФ перетнути його з технікою. Для цього окупантам необхідно було звести переправи, але це неможливо, адже тоді вони стали б мішенями для ЗСУ. При цьому канал не обмежує пересування живої сили. Більше того, путінські солдати вигадали, як використати цю споруду собі на користь. В ОТГ «Луганськ» розповідають, що російські військові під час негоди ховаються у трубах. Канал для них – прикриття. Труби досить великі, в них людина може поміститися у весь зріст. Окупанти накопичуються там, щоб потім уночі чи вранці переміщатися вглиб Часового Яру. Подібну тактику з трубами армія РФ застосовувала в Авдіївці. Тоді вона стала для росіян дуже вдалою.
Але креатив із трубами — не єдиний тактичний хід РФ у Часовому Яру. Москва перекинула туди якісно підготовлені десантні війська та морську піхоту, яка раніше воювала у Вугледарі.
«Тих десантників, перш ніж вони потрапляють на фронт, готують майже по півроку. Їх готують спеціалісти з бойовим досвідом. На Часів Яр наступають дуже серйозні сили. Для порівняння: на покровському напрямку наші війська беруть у полон росіян, які підписали контракт у грудні, тобто вони пройшли базову підготовку чи курс молодого бійця і вже на бойовий», — коментує голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко.
Експерт також порівнює кількість боїв за добу, наприклад, на покровському та часівярському напрямках — приблизно 50 до 10. Але це не означає, що ситуація в Часовому Яру менш динамічна. Просто характер боїв різний.
«Це дуже затяжні бої. Це штурм, який безперервно триває годинами. Це штурм, де ворожі десантники на бронетехніці, пішки за підтримки авіації, безперервних ударів КАБів намагаються вгризатися в нашу оборону», — пояснює відмінність у характері боїв Іван Тимочко.
За словами військового аналітика Олександра Коваленка, для штурмів Часового Яру росіяни задіяли підрозділи 98-ї повітряно-десантної дивізії, 4-у окрему мотострілецьку бригаду, яка входить до складу 3-ї загальновійськової армії, а також 200-у окрему стрілецьку бригаду зі складу 14-го армійського корпусу. Всіх їх посилили, каже аналітик, штурмовими підрозділами так званого Добровольчого штурмового корпусу.
Вогнетривкий завод захоплений чи в «сірій зоні»?
Війна у великому місті відрізняється від війни у селах. Рано чи пізно бої тут переходять у багатоповерхівки. Вигідні позиції у тієї сторони, яка контролює висотні будинки. У Часовому Ярі, який армія РФ довгі місяці знищує КАБами, висотки давно втратили своє первісне значення архітектурних споруд, де мають жити люди. Тепер це просто руїни багатоповерхівок, на яких та чи інша сторона може облаштувати вогневі позиції. Чим більше зруйнована будівля, тим складніше її утримувати, адже ховатися солдати можуть хіба що у підвалах. Але Часів Яр — це не тільки висотки, а й водна перешкода, а також домінуючий рельєф, що робить місто важливою точкою на фронтовій карті. За останньою інформацією, Сили оборони контролюють 30% Часового Яру, також частина міста вже у «сірій зоні». Ще на початку січня ЗСУ утримували мікрорайони «Десята», «Новопівнічний» на півночі Часового Яру, а також «Шевченко» на півдні. Приблизно 10-11 січня ситуація для Сил оборони різко погіршилася, потім ЗСУ відновили позиції, але до середини січня армія РФ таки змогла повністю зайняти мікрорайон «Північний» і прорватися до «Новопівнічного». Крім цього, росіяни наступають і на півдні у напрямку до села Ступочки. Як писав 13 січня військовий під ніком «Бахмутський Балу», окупанти підтягли до Часів Яру резерви. 16 січня ЗСУ відійшли з мікрорайону «Новий», щоб не потрапити в оточення.
«ВС РФ практично повністю контролюють мікрорайон “Новий”, бої за який йшли близько півроку. Під контролем російських штурмовиків перебуває приблизно половина міської забудови, залишилося вибити українські формування з мікрорайонів “Десята” та “Новопівнічний”», – писав днями канал «Рибар», який пов’язують із Міноборони РФ.
Інші z-канали при цьому стверджують, що армія РФ вже зайняла мікрорайони «Десята» та «Новопівнічний», а штурмові групи росіян нібито прорвали оборону ЗСУ у центрі Часового Яру та закріпилися по лінії вулиці Дніпровської, що означає захоплення двох цехів місцевого вогнетривкого комбінату. Українські джерела пишуть про бої за стадіон та багатоповерхівки на заході міста. За даними військового оглядача Костянтина Машовця, на півночі Часового Яру дислокується 200-а окрема мотострілецька бригада, яка раніше брала участь у боях у Соледарі та Бахмуті. Ще один підрозділ, який активний у Часовому Яру — 331-й парашутно-десантний полк — костромські десантники, які нібито вже зайняли, зачистили та закріпилися на території місцевого вогнетривкого заводу. Цей об’єкт був потужним укріпрайоном ЗСУ, його втрату офіційний Київ не підтверджував, але про окупацію заводу писали військові.
«Часів Яр — на жаль довелося відійти з мікрорайону “Новий”, вогнетривкий завод під росіянами — тривають запеклі бої на околиці заводу», — писав «Бахмутський Балу» 16 січня.
У цей час аналітики говорять лише про частковий контроль армії РФ над заводом. При цьому днями Сили оборони завдали удару по об’єкту, чому експерти дають пояснення.
«Були вже перші факти проникнення на завод вогнетривких матеріалів. Там частково вони захопили низку будівель, які перетворили на місця, в концентрацію своїх ударних вогневих груп, а також підтягування живої сили, тобто посилення саме цих невеликих груп, які захопили приміщення, вже більш системними та більш підготовленими підрозділами для подальшого наступу. Тому ми говоримо про те, що вони частково контролюють завод вогнетривких матеріалів», – пояснює голова Служби зовнішньої розвідки України (2005 – 2010 роки) Микола Маломуж.
За його словами, тактика ЗСУ у Часовому Ярі зараз така: Сили оборони відходять від деяких позицій, де загрожує оточення або знищення всіх позицій, де прив’язатися нема до чого. На ці, вже пристріляні ЗСУ, позиції заходять російські війська. Факт того, що українські сили завдали удару по заводу, на думку Миколи Маломужа, означає, що путінська армія зайшла туди, як у сіру зону, а ЗСУ відразу завдали ударів для знищення окупантів.
«Це такий об’єкт ведення активних бойових дій. Ворог намагається просуватися живою силою, закріпитись. Ми там володіємо ситуацією за рахунок вогневих ударів, вогневих валів, але відійшли на інші позиції, якщо говоримо щодо оборони. І зараз створюємо передумови для посилення наших вогневих позицій у місті. І вже знаємо, де ворог має пріоритети», — каже Микола Маломуж.
На картах осинт-проекту Deep State Часівярський вогнетривкий завод знаходиться у сірій зоні. Якщо ЗСУ відійшли звідти, це означає, що утримувати позиції у місті стало набагато складніше, адже об’єкт був надійним укріпленням, відхід звідти означає, що Сили оборони відступили до житлової, але вже зруйнованої забудови.
Чи зможе Росія захопити Часів Яр до кінця січня?
Російські пропагандисти прогнозують втрату Часового Яру для України до кінця січня — максимум у лютому. Українські аналітики не поділяють таких райдужних планів.
«Бої за Часів Яр тривають уже роки. І так, з одного боку, територія дуже зруйнована, але, з іншого боку, вона ще утримується Збройними силами. Скільки стоятиме питання утримувати Часів Яр, куди переміщати війська, як проводити контрдії чи відступ — про це знає наше командування, вони теж мають свій задум», — коментує Іван Тимочко.
Тим не менш, якщо росіянам вдасться захопити Часів Яр повністю, вони отримають досить багато бонусів. Крім пропагандистської феєрії з нагоди чергового окупованого, але стертого на пил міста, армії РФ дістануться панівні висоти. Досвід Вугледара показав, наскільки важливими є ці одиниці рельєфу. Після захоплення Вугледару окупанти почали просуватися надзвичайно швидко. Часів Яр — це ключ до Краматорської агломерації. Першою під удар може потрапити Костянтинівка, далі Дружківка, а потім Слов’янськ та Краматорськ — найбільші міста на Донеччині, поки ще не захоплені Росією.
«Бої вже йдуть на краматорському напрямку. Питання чи це бої за Краматорськ, чи бої на краматорському напрямку. Зараз бої на краматорському напрямку і найближче, де ворог просунувся, це до Костянтинівки — це теж краматорський напрямок — десь близько 10-15 км. Щодо Дружківки — там не менше ніж 20 кілометрів до передмістя. Це не центр міста, але ми розуміємо, що в сучасних умовах війни це порівняно близько. І ми розуміємо, що навіть для ствольної артилерії не кожної, але 152-го калібру радянського це вже відстань, яка у зоні ураження», — коментує Іван Тимочко.
Таким чином, навіть не наближаючись до Костянтинівки та Дружківки, росіяни зможуть знищувати міста на відстані — як це робили раніше й з іншими населеними пунктами. Щодо ймовірності окупації, то до Костянтинівки армія РФ, ймовірно, спробує просунутися, використовуючи залізницю на півночі Часового Яру.
«Для них це буде перспективний напрямок. Тому я думаю, що вони й надалі будуть тиснути, щоб мати таку перспективу просування. А частину сил будуть розподіляти центральною частиною Часового Яру. Але оборона Часового Яру триває. На мій погляд, це одна з найдовших оборон настільки інтенсивної фази наступу. Часів Яр зараз має дуже високі показники щодо утримання оборони навіть більше, ніж Вугледар», — каже Олександр Коваленко.
Водночас, становище Костянтинівки залежить не тільки від боїв у Часовому Яру. Воно значно погіршиться за умови перерізання траси, що йде до Павлограда. Вона проходить через Покровськ, але на схід від нього біля Воздвиженки армії РФ до дороги залишився приблизно кілометр. Після цього забезпечення Костянтинівки буде обмежено одним шляхом із Краматорська, але це не означає, що РФ зможе захопити місто швидше. Костянтинівка — це знов-таки міська забудова та серйозні укріплення ЗСУ. Не кажучи вже про Краматорськ та Слов’янськ. Ці міста величезні, з початку повномасштабного вторгнення всі окуповані РФ населені пункти на Донеччині були меншими, але важко давалися росіянам. За Бахмут, Авдіївку, Соледар, Вугледар, Мар’їнку бої тривали довгі місяці і були дуже виснажливими для російської армії, де вона втратила тисячі своїх солдатів. Донецька земля пропитана їхньою кров’ю. Тому кам’яні джунглі Краматорська та Слов’янська можуть стати для загарбників донбаської долиною смерті, але для Володимира Путіна це не має значення. Його бажання окупувати якнайбільше української землі ніяк не враховує втрати в людях.
