Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду не дав банку “Альянс” уникнути виплати понад 290 млн грн. боргу перед ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” (входить до групи “Нафтогаз”). Відповідну постанову у справі №910/6583/22 було оприлюднено у Єдиному реєстрі судових рішень нещодавно.
Суть справи полягала в тому, що банк “Альянс” намагався визнати такою, що не підлягає задоволенню банківської гарантії, виданої ТОВ “Одесагаз-Постачання” на закупівлю газу у ТОВ “ГК Нафтогаз Трейдинг”. Коли “Одесагаз-Постачання” не змогла розрахуватися за поставлений газ, банк відмовився погашати свої гарантійні зобовʼязання. Суди першої та апеляційної інстанції винесли рішення на користь банку “Альянс”. Натомість Верховний суд, керуючись власною практикою, ухвалив рішення щодо скасування цих постанов і повернення справи на повторний розгляд до Господарського суду м. Києва.
Згідно з практикою, яку ВС розтлумачив під час розгляду справи №910/17772/20, що забезпечувальна функція банківської гарантії виявляється у відносинах між бенефіціаром (наприклад, продавцем товару) та принципалом (наприклад, покупцем), а не між бенефіціаром та гарантом (банком). Тобто продавець не може продати товар без наявності гарантії. Натомість між бенефіціаром і банком – у випадку виникнення передбачених гарантією обставин – виникають окремі грошові відносини, на які не впливають відносини між бенефіціаром і принципалом. Тобто банк повинен виконувати свої гарантійні зобовʼязання незалежно від того, які обставини спонукали покупця не заплатити.
“Гарант не вправі робити власних висновків щодо наявності чи відсутності обов`язку принципала, а зобов`язаний платити за гарантією, якщо вимога та додані документи (якщо вони передбачені умовами гарантії) за зовнішніми ознаками відповідають умовам гарантії… Гарантія — це односторонній правочин, за яким у гаранта виникає обов`язок на вимогу бенефіціара сплатити йому певну грошову суму внаслідок невиконання боржником взятих на себе зобов`язань, забезпечених цією гарантією”, — йдеться в судовому рішенні.
Раніше юристи назвали цей підхід “докорінною зміною” у практиці суду щодо гарантій, адже він суттєво спрощує життя для бенефіціарів, які гарантовано отримають свої виплати від банку.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття (08.08.2024), є остаточною і оскарженню не підлягає, йдеться в документі.
Примітно, що 17 вересня 2024 року той же Північний апеляційний господарський суд за аналогічних обставин у справі №910/16479/23 щодо визнання такою, що не підлягає виконанню гарантії банку “Альянс” щодо боргу перед іншою державною компанією “Укренерго” на суму 1,2 млрд грн. ухвалив рішення саме на користь банку. При цьому суд, з подачі захисників банку, послався саме на відносини між бенефіціаром – “Укренерго” – та принципалом, компанією “Юнайтед Енерджі”, яка не розрахувалась за поставлену електроенергію, в результаті чого виникло гарантійне зобовʼязання банку “Альянс” цей борг покрити. Натомість банк аргументував свою позицію тим, що “Укренерго” і “Юнайтед Енерджі” нібито навмисне створили цю ситуацію, щоб змусити банк заплатити 1,2 млрд грн.
При цьому, згідно з практикою Верховного суду у справі №910/17772/20, як видно з кейсу з “Нафтогаз Трейдингом”, стосунки між “Укренерго” і “Юнайтед Енерджі” для виконання умов гарантії взагалі не мають значення. І тут постає логічне запитання: чи буде рішення Верховного суду на користь держави? І чому суди першої та другої інстанції приймають без перебільшення анти державні рішення. В умовах війни, коли енергетики намагаються відновити вщент зруйновану ворогом галузь, банк «Альянс» робить все можливе, аби не повернути гроші державі. Наразі банк видав гарантій на понад 6,5 млрд гривень і більш ніж половину з них відмовився виконувати. Залишається сподіватись, що звична для банку практика не платити за гарантіями стане предметом розслідування для правоохоронних органів та змусить, нарешті, керівництво Нацбанку втрутитись в ситуацію, коли діяльність невеличкого приватного банку наносить багатомільярдні збитки воюючій державі.
